Європейський Союз прагне посилити контроль над енергетичним сектором. Норвегія протестує. Можливе історичне вето.
Європейський Союз наразі працює над так званим «мережевим пакетом», метою якого є зменшення залежності Європи від імпорту енергії. Однак, три пропозиції, що входять до нього, викликають дедалі більший спротив у Норвегії.
Перша з них — передача Брюсселю ширших повноважень щодо розміщення нової енергетичної інфраструктури.
Друга — автоматичне схвалення проєктів, якщо державна адміністрація не встигає розглянути їх у встановлений термін.
І, нарешті, третя — запровадження 25-відсоткового податку на доходи, отримані під час передачі електроенергії між різними ціновими зонами.
Остання з цих пропозицій особливо вдаряє по Норвегії та Швеції, оскільки саме ці дві країни найбільшою мірою виконали рекомендації ЄС щодо впровадження таких зон. Отримані таким чином кошти з Норвегії мали б допомогти розвивати енергетичну інфраструктуру в інших частинах Європи.
А як щодо вигод?
Міністр енергетики Тер’є Оссланд рішуче виступив проти всіх цих пропозицій. Він підкреслив, що споживачі не повинні лише нести витрати, пов’язані з інтеграцією енергетики на європейському рівні, але й отримувати вигоди від спільного ринку. Також,111 він негативно оцінив механізм автоматичного схвалення інвестицій у разі перевищення адміністративних термінів. На його думку, це може призвести до подання поспішних або не до кінця підготовлених заявок. Він також вважає, що структура енергетичної мережі має визначатися на місцевому рівні.
Лідер партії Senterpartiet Трюгве Слагсвольд Ведум також вимагає однозначного відхилення проєкту. Він попереджає, що нові правила можуть коштувати норвезьким споживачам мільярди крон щороку, і наголошує на необхідності збереження Норвегією контролю над власним енергетичним сектором.
— Норвегія є незалежною країною і повинна мати сміливість не погоджуватися з ЄС, — заявив політик, якого цитує Nettavisen.
Пропозиції ЄС вписуються у багаторічні побоювання частини норвезької політичної сцени щодо поступової передачі повноважень Брюсселю. Суперечки навколо впливу ЄС на норвезьку енергетику були, наприклад, офіційною причиною виходу Senterpartiet з урядової коаліції минулого року.
Політична напруга не є відірваною від повсякденності, навпаки, вона безпосередньо пов’язана з ситуацією на енергетичному ринку Норвегії.
Ситуація в Норвегії
Ціни на електроенергію в південній Норвегії вже тривалий час залишаються дуже високими — у січні та лютому вони сягали навіть 3–4 крон за кіловат-годину в пікові моменти. Нинішня ескалація на Близькому Сході лише поглиблює цю тенденцію.
— У цій ситуації, я рекомендую всім клієнтам за межами Північної Норвегії розглянути державну доплату Norgespris — навіть клієнтам із Центральної Норвегії, Тронгейма, Молде та Олесунна. Norgespris гарантує «фіксовану ціну на електроенергію» на рівні 50 ере/кВт·год до кінця 2026 року — при цінах, які вже кілька тижнів тримаються вище 1,50 крони, — каже Філіп Кшевський з Viddakraft, постачальника електроенергії.
Зростання витрат на енергію додатково загострює політичну дискусію і робить питання відносин з Європейським Союзом ще більш важливим.
Чи скористається Норвегія правом вето?
Хоча Норвегія не є членом ЄС, через угоду ЄЕП вона зобов’язана впроваджувати більшість європейських норм. Не будучи членом Союзу, вона не має повного права голосу щодо цих рішень, однак, теоретично, має можливість застосувати вето.
До цього часу, Осло ніколи не наважувалося на такий крок. Експерти підкреслюють, що його використання могло б мати серйозні наслідки, включно з обмеженням або припиненням співпраці в певній сфері.
Попри це, дискусія не вщухає.
Чого хоче досягти ЄС?
Підвищення енергетичної безпеки ЄС через створення більш інтегрованої мережі могло б зменшити ризик перебоїв у постачанні енергії, спричинених міжнародними конфліктами. Це надало б країнам Союзу більшу стійкість до криз і коливань цін — таких, як нинішня ситуація на Близькому Сході та різке зростання цін на нафту. Крім того, ефективніша передавальна мережа між країнами дозволила б краще використовувати енергію з відновлюваних джерел і менше залежати від викопного палива.
Наразі, між національними інтересами та спільними цілями виникає напруга. У переговорах бракує… хорошої енергії.