ЄС незадоволений способом управління ресурсами скумбрії в Норвезькому морі. Союз хотів би мати право голосу в питаннях організації рибальства в Баренцевому морі. Однак, це зустрічає рішуче «НІ» з боку Норвегії яка в цій ситуації ще й вимушена домовлятися з РФ. Це щойно підтвердила нова норвезько-російська угода на 2026 рік.
Проблемою, що повторюється щороку, є невизнання Росією норвезького суверенітету в зоні охорони рибальства, яка простягається від 12-ї до 200-ї морської милі від узбережжя Шпіцбергена (Свальбарда). Тож між Норвегією та Росією у «рибному питанні» також немає повної згоди.
У серпні розголосу набула історія з вилученням суден двох російських компаній, Norebo та Murman Seafood, з доступу до норвезьких портів через їхню участь у російській розвідувальній діяльності.
На основі конвенції ООН
Як коментували з норвезького боку, попри важкі переговори, сторонам вдалося досягти згоди щодо загальних рамок співпраці у сфері рибальства цього року. Що стосується найважливіших рибних ресурсів Баренцевого моря, було домовлено, що вони вважатимуться спільними та ділитимуться у пропорції 50 на 50. Комісія з рибальства, яка ухвалює рішення, також регулює питання квот на вилов для третіх країн, Європейського Союзу та Великої Британії.
Важливо, що її діяльність ґрунтується на Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права, яка діє вже тривалий час. Конвенція встановлює існування кількох морських зон, зокрема Виключної економічної зони, що може сягати саме 200 морських миль від кордонів держави. Встановлюючи деталі щороку, комісія не вносить революційних змін у законодавство. Відтак Норвегія не зобов’язана в цьому питанні поступатися волі ЄС.
Приклад скумбрії демонструє те, до чого Європейський Союз намагається ставитися критично. Незадовго до Різдва Норвегія, Ісландія, Фарерські острови та Велика Британія встановили квоти на вилов цієї риби на наступний рік. Загалом вони становлять 300 тисяч тонн. ЄС вказує, що це на 70% більше, ніж рекомендували вчені, які застерігають від надмірного вилову.
З іншого боку, у випадку з тріскою, встановлений Росією та Норвегією ліміт вилову є найнижчим з 1991 року. Це зроблено для того, щоб популяція цієї риби мала шанс на відновлення.
Довгі десятиліття
Норвегія має багаторічний досвід у такого роду переговорах — формальна співпраця у сфері рибальства між Норвегією та СРСР/РФ триває з середини 70-х років минулого століття.
Однак, залишається відкритим питання, чи в довгостроковій перспективі та з більш широкого погляду, Норвегії буде вигідно продовжувати настільки тісну співпрацю з Росією в будь-якій сфері.