Права, які мають батьки на роботі. Зображення, створене штучним інтелектом.
Кожен батько знає: поряд з радісними моментами є й дні, коли хвороба дитини змушує залишитися вдома, а також обов’язки, які вимагають гнучкості з боку роботодавця. На щастя, норвезьке право передбачає різні привілеї, які допомагають батькам поєднувати професійне життя з вихованням дітей. Якщо у вас є дитина віком до дванадцяти років, ви маєте багато прав на роботі, про які варто знати. Перевірте, які у вас є можливості.
Дитяча допомога (foreldrepenger)
При народженні дитини або її усиновленні ви можете отримати дитячу допомогу, якщо працювали протягом шести з останніх десяти місяців. Це стосується як осіб, які працюють за наймом, так і тих, хто має власний бізнес. Що важливо, вона також належить особам, які отримують інші види допомоги, такі як лікарняні (sykepenger), допомога безробітним (dagpenger) або на професійну активізацію (arbeidsavklaringspenger). Розмір допомоги залежить від ваших доходів. Якщо ви заробляєте більше, ніж шестиразовий розмір основної ставки (grunnbeløpet – 744 168 NOK), NAV зазвичай не виплачує допомогу вище цієї суми, але деякі роботодавці можуть все ще виплачувати її самостійно.
Оплачувані вихідні дні під час вагітності
Вагітні жінки мають право на оплачувані вихідні дні, коли йдуть на медичний огляд. Якщо ви працюєте в середовищі, де існує ризик для здоров’я плоду, ви маєте право на відпустку (permisjon) і допомогу у зв’язку з вагітністю (svangerskapspenger).
Перерва на годування
Якщо ви годуєте дитину груддю, ви маєте право на годину перерви щодня з повною зарплатою до того моменту, коли дитина досягне першого року життя. Це зручність дозволяє молодим матерям поєднувати професійні обов’язки з доглядом за дитиною.
Право на зменшення робочого часу
Батьки дітей до 10 років, а також одинокі батьки можуть подати заяву на зменшення робочого часу за умови, що це не вплине суттєво на діяльність компанії. Можна подати заявку на скорочені робочі дні, меншу кількість робочих днів на тиждень або вільні періоди протягом року. Працівник повинен заздалегідь подати заявку роботодавцю на скорочення робочого часу. У заяві мають бути вказані причини запиту, запропонована форма скорочення робочого часу та запланований період його дії. Варто пам’ятати, що ця опція не передбачає компенсації заробітної плати, а рішення про скорочення робочого часу має бути відзначене в трудовій угоді. Це дозволяє працівникові краще адаптувати свої професійні обов’язки до потреб сім’ї.
Дні для догляду за хворою дитиною (omsorgsdager)
Якщо ваша дитина захворіє, ви маєте право на певну кількість вихідних днів протягом року. Якщо у вас одне або двоє дітей до 12 років, вам належить 10 днів вихідних. При трьох дітях ця кількість збільшується до 15 днів. Одинокі батьки мають подвійну кількість днів, а батьки дітей з хронічними захворюваннями можуть подати заявку на додаткові вихідні.
Візити до лікаря та стоматолога
Вихідні дні для догляду за дитиною можна також використовувати для візитів до лікаря або стоматолога, якщо вони пов’язані з хворобою чи нещасним випадком. Право не охоплює контрольні огляди, але багато роботодавців пропонують працівникам оплачувані або безкоштовні вихідні дні на таку подію.
Відсутність вихідного дня для початку школи або дитячого садка
Не існує законодавчого права на вихідний день з нагоди початку дитячого садка чи школи, однак багато компаній мають внутрішні регламенти, які дозволяють таку гнучкість.
Зустрічі в школі (utviklingssamtaler)
Як батько, ви отримуєте запрошення на зустрічі щодо успіхів у навчанні вашої дитини два рази на рік. Вони є важливими з точки зору опікуна та дитини. Однак закон не передбачає вихідного дня для цього, хоча деякі компанії дозволяють працівникам гнучкий підхід і надають вільний час. Школи найчастіше проявляють велику гнучкість у виборі термінів, щоб кожен із опікунів міг взяти участь у зустрічі з учителем.
Розуміння та усвідомлення своїх батьківських прав— це ключ до знаходження балансу між роботою та сімейним життям. Пам’ятайте, що багато компаній пропонують додаткові зручності, які можуть не випливати безпосередньо з законодавства. Тому варто обговорювати це з роботодавцем і користуватися своїми правами.