Українські чоловіки, які прибувають до Норвегії у цьому віковому діапазоні, незабаром більше не зможуть розраховувати на колективний захист, тобто надання тимчасового дозволу на проживання на основі належності до групи. Нові заявники з України на отримання притулку в Норвегії будуть розглядатися індивідуально. Це зменшує шанси на позитивне рішення щодо їхньої заяви.
Зміни стосуються лише нових заяв, посилені правила не поширюються на осіб, які мають документи, що звільняють їх від військової служби, або явно є непридатними до такої служби, осіб, евакуйованих у межах процедури medevac (медичної евакуації, транспортування постраждалих із зон небезпеки, наприклад, безпосередньо,1 з поля бою, які потребують термінової медичної допомоги), а також осіб, які самостійно здійснюють догляд за дітьми, що прибули разом із ними або вже перебувають у Норвегії, якщо ці особи є їхніми близькими родичами.
За словами Астрі Аас-Гансен, міністерки юстиції та готовності до надзвичайних ситуацій, з осені минулого року з України до Норвегії прибуло занадто багато людей, особливо молодих чоловіків. Обґрунтовуючи своє рішення обмежити подальший прийом, Норвегія посилається, зокрема, на те, що вона прийняла найбільше українців серед країн Північної Європи, а також на повідомлення муніципалітетів про нестачу житла та перевантаження системи державних послуг.
– Ми також вважаємо важливим, щоб якомога більше людей залишалися в Україні та підтримували оборонну боротьбу і функціонування українського суспільства, – додала міністерка юстиції та готовності до надзвичайних ситуацій Астрі Аас-Гансен у заяві уряду.
Згідно зі статистикою SSB, у Норвегії наразі перебуває 85 461 українець (у тому числі 47 139 жінок і 38 322 чоловіків), що на 7,3% більше, ніж рік тому.
Серед тих, хто прибув після повномасштабного російського вторгнення в Україну і належить до вікової групи 20–66 років, працює 41%, тобто приблизно 21 тисяча осіб — повідомляє Статистичне управління Норвегії (SSB). Це на 6200 осіб більше, ніж рік тому.
6 із 10 українських працівників, які прибули після вторгнення у лютому 2022 року, працюють у таких галузях: охорона здоров’я та соціальні послуги, роздрібна торгівля та ремонт автотранспортних засобів, готельно-ресторанний бізнес та промисловість.
Загалом, разом із тими, хто прибув до Норвегії до лютого 2022 року, тут працює близько 27 тисяч українців.
Багато з них, у перший період перебування в Норвегії, беруть участь у програмі інтеграції для новоприбулих біженців. Статистика зайнятості також не охоплює осіб, які ведуть власний бізнес. Тому, на перший погляд, рівень зайнятості не виглядає особливо високим.
Водночас, українці в цьому плані демонструють кращі результати, ніж інші групи біженців. Це пов’язано, зокрема, з тим, що програма інтеграції для них є коротшою та більше орієнтованою на роботу. Крім того, серед українців вищий відсоток людей із вищою освітою. Якщо порівняти біженців віком 15–66 років, які прибули до Норвегії у 2022 році, і перевірити, скільки з них були працевлаштовані у 2024 році, то українців було 45,2%, афганців — 29,7%, а сирійців — 23,9% (SSB).
Політика щодо прийому українців, таким чином, стає дедалі більш жорсткою, попри їх відносно хорошу інтеграцію на норвезькому ринку праці.
