16 березня своє свято відзначають квени. Але хто вони, власне, такі?
Квени (або «норвезькі фіни», адже частина з них віддає перевагу назві norskfinner) — одна з п’яти національних меншин Норвегії. Квени, які мешкають тут, є нащадками фінських поселенців, переважно з XVIII–XIX століть. Ці поселенці прибували сюди у пошуках роботи, найчастіше, в рибальстві, сільському господарстві та гірничодобувній промисловості.
За оцінками, сьогодні в Норвегії живе від кількох десятків до кільканадцяти тисяч квенів. Найвідомішим квеном, імовірно, слід вважати Леонгарда Сеппалу — олімпійського медаліста та учасника однієї з експедицій полярного дослідника Роальда Амундсена.
Квено-норвезька історія є доволі складною. Спочатку державна влада ставилася до квенів, які оселялися в країні, прихильно, а конфлікти виникали переважно на місцевому рівні, в основному, з саамами (хоча й тут відбувалася співпраця, а іноді й змішані шлюби). З часом, коли в Норвегії дедалі гострішим ставало національне питання, законодавство почало набувати дедалі більш дискримінаційного характеру. У рамках політики норвегізації, в другій половині XIX століття було заборонено використовувати квенську мову в школах і церквах, а з 1902 року, принаймні офіційно, адже практика була різною — землю могли купувати лише люди, які володіли норвезькою мовою.
Сьогодні від тих правил, звісно, вже давно не залишилося сліду, а державна Комісія правди та примирення у 2024 році включила квенів до числа груп, перед якими було принесено вибачення за політику норвегізації. Квени знову можуть вільно плекати свою культуру. Статус національної меншини вони отримали у 1998 році, а у 2005-му їхня мова — квенська — здобула статус мови національної меншини. З 2009 року квени також користуються власним прапором: темно-синім, із жовто-червоним квітковим мотивом.
Як відбувається святкування? У багатьох місцях Норвегії сьогодні проходять семінари, а також вивішують прапори й слухають концерти. У деяких церквах, сьогодні проповіді або молитви виголошують квенською мовою. Святкують не лише на півночі країни. В Осло, у ресторані парламенту, сьогодні можна скуштувати традиційний квенський чайний пиріг. Про свято не забув і уряд. Міністр у справах місцевого самоврядування Бйорнар Ск’єран у сьогоднішній промові повідомив, що 24 квітня буде представлено новий план захисту квенської мови.
Чому ж квени святкують саме сьогодні? 16 березня — річниця створення першої квенської організації, що відбулося у 1984 році.
Hyvvää kväänikansan päivä! (Щасливого Дня квенського народу!)