Close Menu
  • Wiadomości
  • Społeczeństwo
  • Kultura
  • Reportaże i wywiady
  • Zdrowie
  • Aktywnie
  • På norsk
  • Українською
  • English
Kategorie
  • Aktywnie
    • Podróże
    • Sport
    • Wędkarstwo
  • English
  • Kultura
    • Felieton
    • Film
    • Literatura
    • Muzyka
  • Ogólne
  • På norsk
    • Cecilies språk- og kulturhjørne
    • Kronikk
  • Reportaże i wywiady
  • Społeczeństwo
    • Dzieci
    • Historia
    • Kulinaria
    • Lokalnie
    • Ludzie
    • NAV
    • Opinia
    • Środowisko
  • Wiadomości
    • Polityka
      • Polityka lokalna
  • Zdrowie
    • Covid-19
  • Українською
Facebook X (Twitter) Instagram YouTube
Facebook Instagram X (Twitter) YouTube Spotify
Razem Norge – polska gazeta w NorwegiiRazem Norge – polska gazeta w Norwegii
  • På norsk
  • Українською
  • English
  • Wiadomości
  • Społeczeństwo
  • Kultura
  • Reportaże i wywiady
  • Zdrowie
  • Aktywnie
Razem Norge – polska gazeta w NorwegiiRazem Norge – polska gazeta w Norwegii
Strona główna»Українською»Робота замість допомоги. Норвегія планує скорочення виплат для біженців
Українською

Робота замість допомоги. Норвегія планує скорочення виплат для біженців

By Emiliana Pabian27 lutego 2026Brak komentarzy3 minuty czytania
Foto: Robert Chromik / Unsplash
Udostępnij
Facebook Twitter LinkedIn Email

Норвезький уряд планує найбільшу за останні два десятиліття реформу інтеграційної політики: одна, нижча виплата, замість кількох нинішніх. Мета — швидший вихід біженців на ринок праці та обмеження залежності від соціальної системи.

Норвезький уряд анонсує найбільшу за понад двадцять років зміну в політиці інтеграції біженців. Запропонована реформа має замінити нинішні виплати, а саме — вступну допомогу (introduksjonsstønad), соціальну допомогу та житлову субсидію, однією новою підтримкою — інтеграційною виплатою (integreringsstønad). Її розмір має бути достатньо низьким, щоб було вигідно якнайшвидше вийти на роботу, а умовою отримання допомоги буде обов’язкова активність.

Чому уряд прагне змін?

Імпульсом для реформи став низький рівень зайнятості серед біженців — близько 50 відсотків, що значно менше, ніж у решті суспільства. На думку уряду, нинішня система створює парадокс: частина бенефіціарів отримує у вигляді допомоги більше, ніж вони могли б заробити на роботі. Міністр праці та інтеграції К’єрсті Стенсенг у коментарі для forskning.no аргументує, що така модель не сприяє професійній активізації та потребує корекції.

Натхнення Данією та проігноровані висновки

Норвегія посилається на досвід інших країн, особливо Данії, яка у 2002 році суттєво знизила виплати для новоприбулих біженців. Результати були багатообіцяючими: показники зайнятості зросли, а середні доходи від праці подвоїлися.

Однак, як підкреслює Аксель Вест Педерсен, професор соціальної політики з OsloMet, у норвезьких дебатах забракло посилань на два ключові новітні данські дослідження. Вони показують, що позитивні ефекти були короткочасними. Через кілька років вони зникли, особливо за межами великих міст, де попит на низько кваліфіковану працю був слабшим.

Дослідники пояснюють це тим, що біженці швидко погоджувалися на першу доступну низькооплачувану роботу, часто без шансів на навчання та розвиток компетенції. Це ускладнювало їхнє подальше просування на ринку праці.

Довгострокові наслідки для сімей

Найсерйозніші наслідки виявилися в наступному поколінні. Діти з родин, які потрапили під данську реформу, мали гірші результати в навчанні, слабше опановували мову, рідше завершували освіту та в дорослому віці мали нижчі доходи. Також зріс ризик конфліктів із законом. На думку авторів досліджень, ключовим фактором стало погіршення матеріального стану родин у період дитинства.

Норвезькі дилеми

Норвезький проєкт відрізняється від данського — окрім фінансового тиску, він також передбачає елементи кваліфікації та активізації. Проте, зниження виплат може особливо вдарити по багатодітних сім’ях, особливо, в регіонах з високою вартістю життя.

Багато біженців оселяються в районі Осло, де легше знайти роботу без спеціальної освіти, але витрати на життя, включаючи оренду житла, є дуже високими. Тим часом, урядові розрахунки базуються на відносно низькій вартості оренди, що може бути малореалістично.

Уряд хоче скасувати житлову субсидію (bostøtte) і замінити її доплатою в розмірі 27 000 крон на рік для біженців, які проживають у місцях із високою вартістю утримання. Проте, це може не покрити витрати на житло, особливо для великих родин.

Політичний інструмент

Педерсен звертає увагу на ще один аспект — реформи такого типу часто бувають політичним інструментом. Жорстка риторика щодо біженців може слугувати сигналом, що країна не є «привабливою ціллю» для міграції. Такі мотиви супроводжували данські зміни і, на його думку, можуть бути присутні і в Норвегії.

Дебати навколо реформи тільки розпочинаються. Досвід Данії показує, що зниження виплат може мобілізувати біженців до швидшого виходу на ринок праці. Хоча це рішення не позбавлене викликів, прихильники змін наголошують, що обмеження допомоги зменшує ризик тривалої залежності від соціальної системи та посилює стимул до самостійності.

Життя в Норвегії новини
Udostępnij. Facebook Twitter LinkedIn Email

Powiązane

Робота в Норвегії: Які професії будуть найбільш затребуваними в Норвегії через 5–10 років?

Норвегія повертається на чемпіонат світу після 28 років

98% нових авто — електричні. Автомобільна революція в Норвегії

Zostaw kometarz Anuluj komentarz

Na czasie

Høiby chce wyjść z aresztu, by być przy chorej matce – księżnej koronnej Mette-Marit

Wiadomości 8 czerwca 2026

Sąd Rejonowy w Oslo rozpatruje wniosek Mariusa Borga Høiby’ego o zwolnienie z aresztu tymczasowego, podczas…

98% nowych aut to elektryki. Motoryzacyjna rewolucja w Norwegii

8 czerwca 2026

Życie w Norwegii: Dlaczego tak trudno nawiązać przyjaźnie z Norwegami?

7 czerwca 2026

Historyczne odkrycie u wybrzeży Norwegii. Bezcenne skarby we wraku z XVIII wieku

7 czerwca 2026

Praca w Norwegii: Jakie zawody będą najbardziej poszukiwane w Norwegii za 5–10 lat?

6 czerwca 2026

Norwegia uniknęła strajku na szelfie. Dlaczego to dobra wiadomość nie tylko dla branży naftowej?

5 czerwca 2026

Norwegia chce ograniczać liczbę zwolnień lekarskich. Stawką może być zaufanie pacjentów

5 czerwca 2026

Top 10 miejsc w Norwegii wartych odwiedzenia 

5 czerwca 2026

Wataha Festival: Prawdziwy festiwalowy klimat już w sierpniu

4 czerwca 2026

Norwegia stawia na bezpieczeństwo. Historyczny plan obronny na nowe zagrożenia

4 czerwca 2026

Życie w Norwegii: Do czego Polacy wciąż nie mogą się przyzwyczaić?

4 czerwca 2026

Księżniczka Ingrid Alexandra wróciła do domu. Historia przyszłej królowej Norwegii

3 czerwca 2026

FrP na fali,  Høyre w kryzysie – czyli najnowsze sondaże polityczne w Norwegii 

3 czerwca 2026

Nowy zwrot w sprawie zaginięcia Anne-Elisabeth Hagen. Policja ma kolejnego podejrzanego

3 czerwca 2026

Pijani kierowcy: wskazują Polaków, Litwinów i Łotyszy. Czy media stosują podwójne standardy?

2 czerwca 2026
Dane kontaktowe

Polsk-Norsk Forening Razem=Sammen
nr org. 923 205 039

tel. +47 966 79 750

e-mail: kontakt@razem.no

Redakcja i współpraca »

Ostatnio dodane

Робота в Норвегії: Які професії будуть найбільш затребуваними в Норвегії через 5–10 років?

14 czerwca 2026

Nordycki model pęka. Jak gangi zmieniły podejście do młodych przestępców

14 czerwca 2026

Rosja wzmacnia wojska na północy. Norwegia odpowiada największym programem zbrojeniowym od czasów zimnej wojny 

13 czerwca 2026
Współpraca

Razem Norge jest laureatem nagrody "Redakcja medium polonijnego 2025", przyznawanej przez Press Club Polska.

Facebook Instagram X (Twitter) YouTube

Ansvarlig redaktør: Katarzyna Karp | Administrasjonssjef: Sylwia Balawender
Razem Norge arbeider etter Vær Varsom-plakatens og VVP regler for god presseskikk. Alt innhold er opphavsrettslig beskyttet.

© 2026 Razem=Sammen | Made in Kristiansand

Wprowadź szukaną frazę i naciśnij Enter, aby przejść do wyników wyszukiwania. Naciśnij Esc, aby anulować.