Норвегія: кожен п’ятий житель країни має емігрантське походження
На початку 2024 року в Норвегії проживало близько 931 000 емігрантів. Ще 221 000 осіб народилися вже в країні, але мають батьків-емігрантів. Разом ці дві групи становлять 20,8% населення.
Це історичний рекорд для держави, яка ще півстоліття тому вважалася майже етнічно однорідною — згідно з останніми даними Норвезького статистичного управління (SSB).
Картина еміграції до Норвегії — це своєрідний відбиток глобальних потрясінь останніх десятиліть.
У 1970-х роках домінували трудові мігранти з родинами. Згодом, аж до початку XXI століття, основну частину складали біженці та шукачі притулку — ті, хто рятувалися від війни у В’єтнамі, конфліктів на Балканах чи Близькому Сході. Після розширення ЄС у 2004 році, характер міграції змінився: Норвегія стала привабливою для працівників з Польщі, Литви та інших країн Східної Європи.
Останніми роками саме війни знову формують карту норвезької еміграції. Криза 2015–2016 років принесла хвилю сирійських біженців, а вторгнення Росії в Україну спричинило історичне зростання кількості нових жителів у 2022 та 2023 роках. Кількість українців у Норвегії зросла з 6 500 осіб у 2022 році до понад 65 500 на початку 2024 року.
Хто такі «нові норвежці»?
Структура емігрантів помітно відрізняється від решти населення. Чотири з п’яти осіб емігрантського походження — у віці від 20 до 64 років, тоді як серед норвежців— лише три з п’яти. Люди похилого віку серед емігрантів — меншість, тоді як ті, хто народився в Норвегії в сім‘ях емігрантів — переважно діти та підлітки: 70% з них — молодші за 18 років.
За статтю спільнота емігрантів майже збалансована: 49% — жінки, 51% — чоловіки. Однак є різниця, залежно від регіону походження та мети приїзду. Серед трудових мігрантів троє з чотирьох — чоловіки, натомість серед тих, хто приїжджає на навчання або за сімейних причин, переважають жінки.
У повсякденному житті емігранти частіше живуть самотньо або в великих домогосподарствах багатьох поколінь, що контрастує з рештою норвезького суспільства, де домінують домогосподарства з двох осіб.
Звідки приїжджають?
Понад половина емігрантів у Норвегії походить з Європи, зокрема з нордичних країн та країн Східної Європи, що входять до ЄС. На початку 2024 року:
- 1/3 емігрантів — з Азії,
- 13% — з Африки,
- менше 5% — з Америки і Океанії.
Найбільші національні групи:
- Поляки — 109 600 осіб,
- Українці — 65 500 осіб,
- Литовці — 42 700 осіб,
- Сирійці — 38 700 осіб,
- Шведи — 36 200 осіб,
- Сомалійці — 27 800 осіб.
Серед дітей, народжених у Норвегії в сім’ях емігрантів:
- 40% мають батьків з Азії,
- 38% — з Європи,
- 20% — з Африки.
Освіта та інтеграція
Рівень освіти серед емігрантів дуже різниться. У 2023 році 29% не мали освіти або мали лише початкову, у той час як серед решти населення цей показник становив 22%. Водночас 41% емігрантів мали вищу освіту — трохи більше, ніж серед норвежців загалом.
Рівень освіти суттєво залежить від причини приїзду:
- серед трудових мігрантів без освіти або лише з початковою — 18%,
- серед біженців — 45%,
- серед осіб, які приїхали навчатися, 80% мають вищу освіту.
У групі трудових мігрантів цей показник становить 46%, серед біженців зростає — зокрема завдяки прибуттю освічених українців.
Змінене суспільство
Норвегія, яка десятиліттями залишалася країною з низьким рівнем еміграції, сьогодні стикається з викликами та можливостями багатонаціональної структури суспільства. Люди, які народилися в країні у сім’ях емігрантів, складають нині 4% населення — поки що небагато, але їхня кількість зростає і в найближчі десятиліття суттєво вплине на соціальне та економічне життя країни.
Джерело: Imdi.no