Центральний банк Норвегії — Norges Bank — протягом тривалого часу заявляє, що його метою є утримання інфляції на рівні близько 2%. Однак, останні дані показують, що реальність розбігається з планами. Замість очікуваного уповільнення зростання цін, у січні в Норвегії зафіксовано значно вищу інфляцію, ніж прогнозували економісти.
Несподівані дані за січень
Аналітики прогнозували, що інфляція в річному обчисленні становитиме 2,7%, а базова інфляція (яка не враховує найбільш нестабільні категорії, такі як енергоносії) — 2,9%. Тим часом, реальність виявилася менш оптимістичною:
- Загальна інфляція: 3,6% р/р
- Базова інфляція: 3,4% р/р
Це суттєва різниця, порівняно з очікуваннями та чіткий сигнал того, що ціновий тиск у норвезькій економіці все ще зберігається.
Що підштовхнуло ціни вгору?
За словами Еспена Крістіансена з Норвезького статистичного бюро (Statistisk sentralbyrå), на січневе зростання цін найбільше вплинули:
- орендна плата за житло,
- ціни на автомобілі,
- ціни на електроенергію.
Ціни на авто та електрику традиційно вирізняються великою мінливістю, тому, як підкреслив Кюрре М. Кнудсен із SpareBank 1 Sør-Norge, вони не є найбільшим приводом для занепокоєння. Значно серйознішою соціальною проблемою є зростання орендної плати. Вища вартість оренди зумовлена, зокрема, податковими змінами, які вплинули на рішення власників квартир.
Подорожчали також продукти харчування. У річному вимірі ціни на їжу зросли на 4,2%, а порівняно з груднем — на 1,4%. Великою мірою це наслідок закінчення передсвяткових акцій, тому сам напрямок змін не став сюрпризом для ринку.
Чому прогнози не справдилися?
Помилка в розрахунках змусила аналітиків замислитися над причинами недооцінки інфляції. Гаральд Магнус Андреассен, головний економіст SpareBank 1 Markets, у розмові з Nettavisen визнав, що прогнозування в нинішніх умовах є надзвичайно складним.
На його думку, центральний банк міг недооцінити здатність норвезьких компаній перекладати зростаючі витрати на споживачів. Коли попит залишається високим, підприємства мають більше простору для підвищення цін без ризику падіння продажів.
Є й позитивні сигнали
Не всі економісти малюють картину в темних кольорах. Каріне Альсвік Нельсон із Handelsbanken у розмові з Nettavisen звернула увагу на відносно добрий стан економіки. ВВП залишається на стабільному рівні, а безробіття — хоча й зросло між 2024 та 2025 роками з 4% до 4,5% — все ще є низьким і стабільним.
Це означає, що норвезька економіка не перебуває у стані глибокого споповільнення, попри тривалий ціновий тиск.
Що це означає для відсоткових ставок?
Найголовніший наслідок нових даних зрозумілий: швидке зниження відсоткових ставок є малоймовірним. Вища за очікувану інфляція заважає центральному банку пом’якшувати монетарну політику.
Ринок відреагував майже миттєво. В очікуванні довшого періоду високих відсоткових ставок норвезька крона почала зміцнюватися.
Для позичальників це означає тривале утримання високих витрат на фінансування (кредити). Для власників заощаджень — потенційно привабливіші відсотки за депозитами. А для всієї економіки — сигнал, що боротьба з інфляцією в Норвегії триває.