Kategorie
    • Aktualności
    • Aktywnie
    • Cecilies språk- og kulturhjørne
      • Nivå B1/B2
      • Nivå B2/C1
      • Nivå C1
    • Covid-19
    • Dzieci
    • Kulinaria
    • Kultura
      • Felieton
      • Film
      • Literatura
      • Muzyka
    • Na czasie
    • Opinia
      • Moim okiem
    • På norsk
      • Kronikk
    • Po godzinach
    • Podróże
    • Polecane
    • Polityka
    • Polityka lokalna
    • Popularne
    • Społeczeństwo
      • Historia
      • Lokalnie
      • Ludzie
      • NAV
    • Środowisko
    • Warto przeczytać
    • Wędkarstwo
    • Wybory 2021
    • Wydarzenia
    • Zdrowie
      • Kręg po kręgu
    • Українською
    Facebook Twitter Instagram YouTube
    Facebook Instagram Twitter YouTube
    Razem Norge – polska gazeta w NorwegiiRazem Norge – polska gazeta w Norwegii
    Subskrybuj
    • Kristiansand
    • Społeczeństwo
    • Dzieci
    • Aktywnie
    • Kultura
    • På norsk
    • Українською
    Razem Norge – polska gazeta w NorwegiiRazem Norge – polska gazeta w Norwegii
    Strona główna»Українською»ПОЛЬЩА. ЗАВЖДИ НА БОЦІ СВОБОДИ
    Українською

    ПОЛЬЩА. ЗАВЖДИ НА БОЦІ СВОБОДИ

    By Piotr Gliński24 lutego 2023Brak komentarzy5 minut czytania
    Foto: Gabriela/Unsplash
    Udostępnij
    Facebook Twitter LinkedIn Email

    Коли наприкінці лютого минулого року ЗМІ поширювали фотографії польських кордонів, вокзалів, міст, селищ і доріг, коли в нашу країну широкою рікою хлинули постраждалі від війни українці: жінки, діти, люди похилого віку; коли Поляки відкривали для них свої домівки, коли і вдень і вночі волонтери, соціальні працівники, представники позаурядових організацій, місцевої та центральної влади, польських служб, підприємці та пересічні громадяни підтримували біженців, організовували допомогу, проживання, харчування, опіку та роботу – світ дивився на це з великим подивом.

    Адже світ не знав польської історії, не знав, що свобода і досвід спільности є найважливішими цінностями для поляків. Що перед обличчям безпрецедентної злочинної агресії проти країни, з якою ми маємо історичні досвіди кривди, найважливішою є солідарність у захисті цінностей. Бо все ж таки таке ставлення було характерним для поляків протягом багатьох поколінь. Уже на ранньому етапі становлення польської ідентичності сформувалося почуття спільності долі та почуття свободи. Виникли соціальні інститути, засновані на правилах свободи, що захищають права громадян і поважають людську гідність.

    Ще від Павла Влодковіча та Констанцького собору в XV столітті, для поляків було характерне усвідомлення взаємозалежності в процесі реалізації свободи. З неохотою ставилися до детермінізму та обмежень. Свобода совісті була святою. Від римського республіканізму Річ Посполита взяла поняття свободи від панування, яке обумовлювало політичне життя, і наголошувало на звичаях, свободі вибору та рішень, почутті слушності та обов’язку вільної людини перед громадою. Республіканський і лібертаріанський дух створив польський генотип. Конституція 3 травня 1791 р. увійшла в історію як великий акт свободи. Його противники, посилаючись на стародавні свободи, говорили про деспотизм, що ліквідував створений простір свободи.

    Протягом 123 років між кінцем вісімнадцятого століття і 1918 роком Польща була позбавлена державності й суверенітету, залишаючись перш за все ідеологічною спільнотою – традицією, культурою, мовою. Прагнення повернення незалежності виражали позитивістські та повстанські традиції. Національний менталітет був сформований схильністю до військової відповіді на насильство. У 20 столітті це проявилося в ірредентизмі Першої світової війни, поверненні на Батьківщину (1918-21), сповільненні більшовиків (1920), опорі Третьому Рейху (1939). У свідомості поляків все ще існувала “мрія про свободу”. Вогняним випробуванням став реальний соціалізм, який ламав засновані на національних цінностях і пріоритеті сім’ї соціальні структури, вплинувши на масові міграції та заперечуючи людську суб’єктність. Але і він теж зрештою поступився перед рухом за свободу (1980, 1989). У таких умовах здається очевидним польське розуміння послідовного захисту свободи та права вирішувати за самих себе. 

    Окрім того, культурно-цивілізаційний антагонізм, який світ з усією очевидністю побачив у зв’язку з російською агресією проти України, має своє коріння в історичному досвіді. Коли периферійна Москва в 16 столітті мала намір поширитися на колишню Русь, суперечка з Річчю Посполитою за землі нинішніх Білорусі та України розвинулася від політичної приналежності до релігійної, цивілізаційної та етнічної ідентичності. Польський експеримент політичної унії з Литвою показував політичну культуру, яка пов’язана з ідеалом участі громадян та громадянської свободи. Москва вже  тоді практикувала кардинально іншу системну схему, засновану на географічній експансії та нав’язуванні політичного, військового та економічного панування. З самого початку цю зверхність (як правильно!) ототожнювали із загрозою існуванню Республіки Польща. На противагу цим імперським прагненням польська політична думка була сповнена відгомонами ідеї права націй на самовизначення, яка стала основою польської східної політики в антиімперському вимірі.

    Після відновлення незалежності в 1918 році Польща реалізувала доктрину зовнішньої політики Міжмор’я, яка сягала мультикультурної Речі Посполитої, та постулювала альянс країн Центральної та Східної Європи, задля уникнення панування Росії та Німеччини. Доктрина передбачала співпрацю учасників на основі солідарності, захисту суверенітету та розбудови суб’єктності, реалізації спільних інтересів країн Центральної та Східної Європи, натхненних Польщею. Після 1945 р. Intermarium згадували в еміграції (Ліга незалежності Польщі) та в опозиційних колах ПНР.

    Відновивши свою суб’єктність, польська держава здавалася надто слабкою матеріально, ментально, економічно та політично, щоб сформувати регіональні зміни, але функціонувало, однак, відчуття досвіду та зобов’язань, які були результатом історії, геополітики сусідів та розуміння національного інтересу. Розчарована наслідками зближення із Заходом, Росія реконструювала окрему ідентичність, відновлюючи свою неоімперську політику. У нових реаліях Польща стала навіть зобов’язана діяти на Сході. Лех Качинський, практик антиімперської доктрини, заснованої на давній традиції роздумів про місце Польщі у світі, посів чільне місце в пантеоні польської східної політики. У ній зазначається, що імперіалізм загрожує миру, а стратегічні інтереси польської держави включають свободу, суверенітет і незалежність її східних сусідів.

    Повернімося ще до історії та цінностей. Як твердиня християнства, поляки багато разів у своїй історії захищали європейську цивілізацію від східної небезпеки – у 13 столітті (Легніца 1241), у 17 столітті (Відень 1683), у 20 столітті (Варшава 1920). Під час Великої війни з Тевтонським орденом (1409-11) люди вимагали цивілізації солідарності, свободи та людської гідності. Поляки, литовці та русини відстоювали під Грюнвальдом право на самовизначення. Наприкінці нового часу вважалося, що «Польща скрізь, де боронять свободу». 25 січня 1831 року під час варшавської демонстрації з’явилося гасло «В ім’я Бога за нашу і вашу свободу».Це гасло стало національним гаслом поляків – які, як ніхто інший, можуть ототожнюватися з тими, хто готовий заплатити найвищу ціну за свободу.

    Під час Другої світової війни, від вересня до Берліна, в русі опору, на морях і океанах, у повітрі, «де був ворог, там воювали поляки». Тоді вони кинули виклик нав’язаній силою комуністичній системі. Саме «Солідарність» — польський феномен, повстанський, громадсько-робітничий, постмодерністський, релігійно-моральний, республіканський, революційний рух за соціальну свободу, — започаткувала успішний процес демонтажу радянського панування в Центральній та Східній Європі.

    Тому для поляків солідарність і волелюбність – це не пусте гасло, а геополітична концепція – один із ключових стовпів зовнішньої політики. Це гордість, але це й обов’язок. Щоб запобігти програшу українців, потрібні спільні зусилля та солідарність. Польща не зупиняється в цих зусиллях і завжди діятиме солідарно на захисті свободи.

    Текст опубліковано спільно з польським місячником «Wszystko co Najważniejsze» в історичному проєкті з Інститутом Національної Пам’яті та Національною Фундацією Польщі.

    Udostępnij. Facebook Twitter LinkedIn Email

    Warto przeczytać

    Війна почалася дев’ять років тому

    Магістерські студії в Університеті м. Агдер для майбутніх та теперішніх перекладачів з польської та української мов

    Фредерік Шопен – поет польської свободи

    Zostaw kometarz Anuluj komentarz

    Fotoradary w natarciu

    Aktualności 15 stycznia 2023

    W tym roku fotoradary mają wykonać 250 000 zdjęć, dlatego zachowaj ostrożność i zdejmij nogę…

    Od zachwytu po oburzenie – szklana winda w Arendal

    2 września 2021

    Podróż do Polski. Kwarantanna, testy i zasady

    28 czerwca 2021

    Магістерські студії в Університеті м. Агдер для майбутніх та теперішніх перекладачів з польської та української мов

    9 lutego 2023

    Polski zryw. Ukraińcy są poruszeni

    3 marca 2022

    Tid for lunsj 

    30 marca 2022

    AP: Dwie rosyjskie rakiety spadły na teren Polski. Zginęły dwie osoby

    15 listopada 2022

    Krig mot nasjonen

    13 grudnia 2021

    Frustracja na granicy, kwarantanna w hotelu, ludzie na marginesie

    13 maja 2021

    Testy przed rozpoczęciem szkoły

    30 grudnia 2021

    Znali go wszyscy, uwielbiało wielu: Ryszard Riedel i Dżem

    14 września 2022

    Teraz Polska? Wyciek z rurociągu Przyjaźń. Przyczyna nieznana

    12 października 2022

    Jakie szanse w finale Eurowizji ma reprezentujący Polskę Krystian Ochman

    13 maja 2022

    Podróż samochodem z dziećmi

    29 czerwca 2021

    Szczepan w krainie lodu. Odcinek 9

    30 kwietnia 2021
    Dane kontaktowe

    Polsk-Norsk Forening Razem=Sammen

    nr org. 923 205 039

    tel. +47 966 79 750 – Katarzyna
    tel. +47 968 67 210 – Sylwia

    e-mail: kontakt@razem.no

    VIPPS: #588852

    Więcej o nas »

    Ostatnio dodane

    Czy Inspekcja Pracy nie chce zgłoszeń od polskich pracowników?

    28 marca 2023

    Osunięcie głazów na E 18. Droga jest zamknięta

    27 marca 2023

    Korona norweska – rekordowo niski kurs. Drogie zagraniczne wakacje

    24 marca 2023
    Najnowsze komentarze
    • Wojtek - Rowerem na Lofoty: „Droga do zorzy”
    • Katarzyna Karp - Teo – młody Polak podbija Norwegię
    • Norbert - Teo – młody Polak podbija Norwegię
    • Zojka - Teo – młody Polak podbija Norwegię
    Facebook Instagram Twitter YouTube

    Ansvarlig redaktør: Katarzyna Karp | Adm. direktør: Sylwia Balawender
    Razem Norge arbeider etter Vær Varsom-plakatens og VVP regler for god presseskikk. Alt innhold er opphavsrettslig beskyttet.

    © 2023 Razem=Sammen | Made in Kristiansand

    Wprowadź szukaną frazę i naciśnij Enter, aby przejść do wyników wyszukiwania. Naciśnij Esc, aby anulować.