Партія Fremskrittspartiet (FrP) оголосила, що після виборів прагнутиме змінити правила проведення місцевих виборів у Норвегії. Партія хоче, щоб право голосу на виборах до муніципальних та окружних рад мали, виключно, громадяни Норвегії.
Це означало б позбавлення права голосу всіх іноземців, які, наразі, можуть брати участь у місцевих виборах, за умови виконання вимог, встановлених законом.
За даними Статистичного управління Норвегії (SSB), іноземці сьогодні становлять приблизно 11,3% населення Норвегії.
Хто сьогодні має право голосу?
Чинне законодавство передбачає, що на місцевих виборах можуть голосувати не лише громадяни Норвегії.
Громадяни країн Північної Європи отримують це право, після реєстрації місця проживання до дня виборів. Громадяни інших держав повинні легально проживати в Норвегії, щонайменше, три роки.
Ці правила стосуються лише місцевих виборів.Для участі у парламентських виборах, як і раніше, необхідно мати норвезьке громадянство.
На думку FrP, рішення щодо норвезьких муніципалітетів і регіонів повинні ухвалювати, виключно, громадяни Норвегії. Партія аргументує це тим, що державну політику мають визначати її громадяни. Серед аргументів, також звучать питання безпеки та побоювання щодо можливого впливу іноземних держав на діаспори, які проживають у Норвегії.
Поляки — найбільша група
За даними SSB, на місцевих виборах 2023 року право голосу мали 388 998 іноземців.
Найчисельнішою групою були громадяни Польщі. За даними SSB, близько 72 тисяч поляків могли проголосувати на місцевих виборах. Це майже п’ята частина всіх іноземців, які мали право голосу.
«Ми можемо працювати й платити податки, але не можемо вирішувати?»
Українці також можуть відчути наслідки можливої зміни правил. Пропозиція FrP викликала дискусію також серед українців, які проживають у Норвегії. Для багатьох із них питання права голосу є не лише політичним, а й пов’язаним із відчуттям приналежності до суспільства, в якому вони живуть. Українці, які працюють у Норвегії, сплачують податки, віддають дітей до місцевих шкіл та беруть участь у житті своїх громад, можуть опинитися серед тих, кого торкнеться можлива зміна правил.
Якщо право голосу на місцевих виборах буде пов’язане, виключно, з норвезьким громадянством, багато іноземців можуть втратити можливість впливати на рішення, які безпосередньо стосуються їхнього щоденного життя: роботи місцевих шкіл, транспорту, соціальних послуг чи розвитку громад. Критики такої пропозиції наголошують, що участь у місцевих виборах є важливим елементом інтеграції та дозволяє людям, які живуть у Норвегії, брати відповідальність за громаду, частиною якої вони стали.
Інтеграція чи виключення?
Прихильники чинних правил уже багато років наголошують, що місцеві вибори, насамперед, стосуються повсякденного життя мешканців: роботи шкіл, громадського транспорту, охорони здоров’я чи місцевих інвестицій.
Саме тому люди, які живуть у Норвегії, сплачують податки та користуються державними послугами, повинні мати можливість брати участь у прийнятті рішень щодо своєї громади.
Таку позицію, зокрема, підтримують політики Робітничої партії (Ap), які вже багато років заохочують іноземців брати участь у місцевих виборах як важливому елементі інтеграції.
Натомість FrP вважає, що право голосу має бути пов’язане, виключно, з наявністю норвезького громадянства.
Чи можуть правила змінитися?
Наразі, ця пропозиція є лише частиною політичної програми FrP.
Щоб вона набула чинності, Стортинг (парламент Норвегії) повинен ухвалити відповідні зміни до законодавства.
Наступні місцеві вибори в Норвегії відбудуться у вересні 2027 року.
Якщо пропозиція FrP стане предметом парламентського розгляду, питання виборчого права іноземців може стати однією з найважливіших тем політичної дискусії напередодні цих виборів.
