Переїзди біженців можуть бути обмежені. Міністерка праці та інтеграції К’єрсті Стенсенг (Партія праці) отримала згоду на посилення правил щодо можливості переміщення біженців.
Щоб зменшити навантаження на муніципальні служби та покращити інтеграцію, уряд розглядає обмеження так званої вторинної міграції біженців, тобто, переїздів між муніципалітетами. Для цього можуть пов’язати соціальну допомогу з місцем проживання або запровадити вимогу самостійного забезпечення після п’яти років.
Новий звіт, який потрапив на стіл міністерки К’єрсті Стенсенг, вказує, що існують юридичні можливості для запровадження таких обмежень у межах чинного законодавства.
Біженці, які отримують право на проживання в Норвегії, мають можливість вільно переїжджати. Однак, вони, найчастіше, роблять це після п’яти років, коли припиняються інтеграційні виплати, прив’язані до конкретного муніципалітету. Коли вони прибувають до нових муніципалітетів, додаткове фінансування за ними не слідує. Водночас, вони часто користуються публічними послугами у більшому обсязі, ніж інші мешканці. Це створює витрати, які лягають на бюджети муніципалітетів.
На замовлення уряду, юристи проаналізували можливості держави щодо обмеження вторинної міграції біженців.
Як зазначається у звіті, одним із варіантів є прив’язка соціальної допомоги до закріпленого муніципалітету. Біженці, які отримують таку форму державної підтримки, могли б отримувати виплати, лише у первинно призначеному муніципалітеті. Інший варіант — вимога самостійного забезпечення, щоб після п’яти років мати право переїхати до іншого муніципалітету.
Міністерка Стенсенг каже, що причиною запланованих змін є «накопичення соціальних проблем». Йдеться, зокрема, про школи, де понад половина учнів походить з інших країн і має труднощі з норвезькою мовою.
Метою обмеження мобільності називають кращу інтеграцію та підвищення рівня зайнятості більшої кількості людей.
