Close Menu
  • Wiadomości
  • Społeczeństwo
  • Kultura
  • Reportaże i wywiady
  • Zdrowie
  • Aktywnie
  • På norsk
  • Українською
  • English
Kategorie
  • Aktywnie
    • Podróże
    • Sport
    • Wędkarstwo
  • English
  • Kultura
    • Felieton
    • Film
    • Literatura
    • Muzyka
  • Ogólne
  • På norsk
    • Cecilies språk- og kulturhjørne
    • Kronikk
  • Reportaże i wywiady
  • Społeczeństwo
    • Dzieci
    • Historia
    • Kulinaria
    • Lokalnie
    • Ludzie
    • NAV
    • Opinia
    • Środowisko
  • Wiadomości
    • Polityka
      • Polityka lokalna
  • Zdrowie
    • Covid-19
  • Українською
Facebook X (Twitter) Instagram YouTube
Facebook Instagram X (Twitter) YouTube Spotify
Razem Norge – polska gazeta w NorwegiiRazem Norge – polska gazeta w Norwegii
  • På norsk
  • Українською
  • English
  • Wiadomości
  • Społeczeństwo
  • Kultura
  • Reportaże i wywiady
  • Zdrowie
  • Aktywnie
Razem Norge – polska gazeta w NorwegiiRazem Norge – polska gazeta w Norwegii
Strona główna»Українською»Чи потрібно мати серйозну проблему, щоб піти на терапію? Як почати працювати над собою
Українською

Чи потрібно мати серйозну проблему, щоб піти на терапію? Як почати працювати над собою

By Karolina Borkowska30 marca 2026Brak komentarzy6 minut czytania
Thomas Ulrich / Pixabay
Udostępnij
Facebook Twitter LinkedIn Email

Подруга, яка читає мої статті, опубліковані в Razem Norge, підказала мені, що варто підняти тему роботи над собою — як її розпочати, чому вона важлива і навіщо, взагалі, її робити. Коли я читаю коментарі в різних соціальних мережах поляків, які живуть у Норвегії, бачу, що серед них виникає багато сумнівів, — пише Кароліна Борковська.

Іноді, зовні все виглядає добре: є робота, життя триває, обов’язки виконуються. Але десь усередині з’являється думка: «щось працює не так, як повинно».

Досі існує переконання, що якщо хтось звертається за допомогою до психолога, це означає, що «з ним щось не так». Таку людину інколи стигматизують, ніби вона сама спричинила свої труднощі, хворобу чи розлад. Іноді з’являється також страх, що якщо ми звернемося до спеціаліста за підтримкою, інші дізнаються, що ми не справляємося.

Тому багато людей намагаються впоратися самостійно, часто різними прихованими способами. Деякі з них приносять лише тимчасове полегшення, інші, взагалі, не є для нас корисними.

На щастя, суспільна свідомість починає змінюватися. Все частіше визнання того, що людина користується психологічною допомогою, не є приводом для сорому, а, радше, ознакою турботи про себе. Варто також пам’ятати, що це не завжди має бути одразу психіатр чи психотерапевт. Іноді можна скористатися допомогою коуча, розвивальних тренінгів чи інших форм підтримки, які дозволяють подивитися на власне життя з іншої перспективи.

Коли варто замислитися про підтримку?

Буває, що з’являється втома від повторюваних ситуацій у стосунках, труднощі у справлянні зі стресом або відчуття, що, попри всі зусилля, ми постійно повертаємося до тих самих схем. Такі переживання дуже поширені й добре відомі також у терапевтичних кабінетах.

У такі моменти багато людей починають думати про роботу над собою — з психологом, терапевтом або у формі особистісного розвитку. Водночас, виникає багато запитань: чи достатньо серйозна моя проблема? Чи справді терапія допомагає? З чого взагалі почати?

Rosy / Bad Homburg / Germany / Pixabay

Кожен із нас різний, і немає однієї відповіді для всіх. Найважливіше — слухати себе та людей, яким ми справді небайдужі. Варто також не применшувати труднощі, якщо вони вже з’явилися у нашій голові як щось, що потребує уваги.

Чи допомагає терапія? На це запитання також немає єдиної відповіді. Часто потрібен час, щоб знайти відповідного спеціаліста. Буває і так, що потрібно спробувати різні методи, перш ніж знайдеться той, який буде для нас найбільш підходящим. І це цілком природно.

Люди, які працюють зі мною, здебільшого почуваються підтриманими й задоволеними співпрацею. Проте,трапляється, що комусь потрібен інший підхід, терапевт з іншим стилем роботи чи досвідом. І це теж нормально.

Три історії, які часто повторюються

«У мене є все, але я все одно почуваюся пригніченою»

Вона живе в Норвегії вже кілька років. Має стабільну роботу, сім’ю і, на перший погляд, упорядковане життя. Проте, все частіше відчуває напруження і втому.

— «Я не розуміла, чому так реагую. Мені здавалося, що я не маю права скаржитися», — говорить вона.

Лише наші розмови допомогли їй побачити, скільки емоцій вона роками відкладала «на потім». Вона відкладала також себе — свої потреби, відпочинок і увагу до себе. З часом, це почало забирати її енергію до дії, залученість і радість від того, що вона має.

Elisa / Pixabay

«Я постійно потрапляю в подібні стосунки»

Він помітив, що у його стосунках повторюється схожий сценарій: спочатку все складається добре, але через деякий час з’являються конфлікти і відчуття нерозуміння.

— «Я завжди думав, що справа у партнерці. Лише в терапії я побачив, що і я приношу у стосунки певні моделі поведінки».

Для багатьох людей терапевтична робота стає можливістю помітити механізми, які раніше діяли автоматично. Уже сама усвідомленість цих процесів часто стає початком змін.

Велику роль тут відіграє також психоосвіта. Спеціалісти пояснюють, чому ми реагуємо певним чином, які механізми стоять за нашими емоціями та поведінкою і які процеси відбуваються в мозку. Саме розуміння цих явищ часто приносить велике полегшення.

«Я відчуваю, що стою на місці»

Вона вже багато років живе за кордоном. Працює, справляється з життям, але має відчуття, що її життя більше рухається за звичкою, ніж за власним вибором.

— «Я відчувала, що стою на місці. Я навіть не знала, з чого почати зміни».

Іноді саме таке відчуття застою спонукає людей почати шукати підтримку.

Не з усім ми повинні справлятися самі — особливо, якщо маємо доступ до людей із відповідною підготовкою. В Інтернеті можна знайти різні глузливі коментарі про психологів, які натякають, що їм нібито йдеться лише про ще одну оплачувану годину. Однак, варто пам’ятати, що, як і в будь-якій професії, спеціалісти бувають різні.

Іноді потрібно трохи пошукати, перш ніж знайдеш хорошого стоматолога чи механіка — так само буває і з терапевтом. Варто прислухатися до думок інших, читати відгуки та перевіряти компетенції людей, послугами яких ми користуємося.

До кого варто звернутися?

Одне з перших запитань звучить так: чи потрібен мені психолог, терапевт, психіатр чи, можливо, коуч? Часто в цьому складно розібратися, тому варто знати базові відмінності.

Олег Безруков / Pixabay

Психолог допомагає зрозуміти емоції, труднощі та моделі поведінки.
Психотерапевт веде довший процес роботи з глибшими переживаннями та стосунками.
Коуч зосереджується передусім на цілях і розвитку.
Психіатр займається переважно фармакологічним лікуванням — простіше кажучи, призначає ліки.

На практиці найважливіше, щоб людина, яка веде процес, мала відповідну підготовку і щоб у взаєминах з’явилося відчуття безпеки та довіри.

На що звернути увагу при виборі терапевта

Варто перевірити кілька речей:

  • освіту і кваліфікацію
  • професійний досвід
  • терапевтичний підхід
  • а також те, чи з’являється у контакті відчуття безпеки

Перша зустріч часто має консультаційний характер. Це момент, коли можна перевірити, чи є ця людина відповідним партнером для роботи, запитати про спосіб проведення сесій і подивитися, чи почуваємося ми в цих стосунках комфортно.

Цілком нормально не знати відразу, що обрати, або відчувати невпевненість. Варто пам’ятати, що робота над собою — це процес. Багато людей очікують швидких змін, але терапевтична співпраця, зазвичай, потребує часу. Терапевт не «створить дива» — він може супроводжувати на шляху до змін, але саме людина, яка звертається за допомогою, відповідає за свій розвиток.

Початкові консультації, передусім, полягають у знайомстві з історією людини, розумінні її труднощів та визначенні напрямку подальшої роботи. Уже на цьому етапі, багато людей відчувають полегшення від того, що хтось справді слухає і допомагає впорядкувати те, що раніше було важко назвати.

Робота над собою не означає, що з нами «щось не так». Часто навпаки — це прояв сміливості та готовності подивитися на своє життя більш усвідомлено.

У світі, сповненому тиску, змін і невизначеності, дедалі більше людей вирішують на мить зупинитися і поставити собі важливі запитання:
Хто я? Чого я потребую? Як я хочу жити далі?

Іноді перший крок полягає просто в тому, щоб дозволити собі шукати відповіді.

Кароліна Борковська — психотравматологиня, сексологиня, терапевтка EFT, сертифікована у ACT (терапія прийняття та відповідальності), TUS (тренінг соціальних навичок) та TSR (терапія, зосереджена на розв’язаннях), сертифікована коучка, студентка п’ятого курсу клінічної психології, викладачка йоги 500 RYT, засновниця терапевтичного кабінету в Ліллехаммері — Det gode livet.

Udostępnij. Facebook Twitter LinkedIn Email

Powiązane

Тест системи оповіщення населення: Кризове сповіщення, 10 червня 2026 р.

Test systemu ostrzegania ludności: Alert Kryzysowy 10 czerwca 2026 r.

Polski Dzień w Kristiansand. Radosne świętowanie

Zostaw kometarz Anuluj komentarz

Na czasie

Życie w Norwegii: Do czego Polacy wciąż nie mogą się przyzwyczaić?

Społeczeństwo 4 czerwca 2026

Po kilku miesiącach w Norwegii większość Polaków przyzwyczaja się do cen, pogody i języka. Po…

Księżniczka Ingrid Alexandra wróciła do domu. Historia przyszłej królowej Norwegii

3 czerwca 2026

FrP na fali,  Høyre w kryzysie – czyli najnowsze sondaże polityczne w Norwegii 

3 czerwca 2026

Nowy zwrot w sprawie zaginięcia Anne-Elisabeth Hagen. Policja ma kolejnego podejrzanego

3 czerwca 2026

Pijani kierowcy: wskazują Polaków, Litwinów i Łotyszy. Czy media stosują podwójne standardy?

2 czerwca 2026

Norwegia: przynajmniej 28 nieletnich trafiło do izolatek w więzieniach. W części przypadków doszło do naruszenia prawa

2 czerwca 2026

Widmo strajku w norweskim sektorze naftowym coraz bliżej. Europa uważnie śledzi rozwój sytuacji

2 czerwca 2026

Dzień Dziecka w Norwegii. Dlaczego w kraju uznawanym za jeden z najlepszych dla dzieci to święto przechodzi niemal niezauważone?

1 czerwca 2026

Dobro nie zna granic. Od norweskich koszulek piłkarskich po fenomen Łatwoganga

1 czerwca 2026

Norwegia zacieśnia współpracę obronną z Francją. Nowy etap europejskiej polityki bezpieczeństwa

1 czerwca 2026

Niepokojący trend w sieci. Norwegia alarmuje: rozmawiajcie z dziećmi!

31 maja 2026

zBRØDnia Bakeri: Polski chleb zamówisz w Agder

31 maja 2026

Policja poszukuje 15-latka zaginionego w rejonie Kristiansand i Agder

30 maja 2026

Chcesz zaoszczędzić? Przeprowadź się na północ Norwegii

30 maja 2026

Rowerem po Agder – gdzie jest bezpiecznie, a gdzie nie?

29 maja 2026
Dane kontaktowe

Polsk-Norsk Forening Razem=Sammen
nr org. 923 205 039

tel. +47 966 79 750

e-mail: kontakt@razem.no

Redakcja i współpraca »

Ostatnio dodane

Тест системи оповіщення населення: Кризове сповіщення, 10 червня 2026 р.

10 czerwca 2026

Test systemu ostrzegania ludności: Alert Kryzysowy 10 czerwca 2026 r.

9 czerwca 2026

Polski Dzień w Kristiansand. Radosne świętowanie

9 czerwca 2026
Współpraca

Razem Norge jest laureatem nagrody "Redakcja medium polonijnego 2025", przyznawanej przez Press Club Polska.

Facebook Instagram X (Twitter) YouTube

Ansvarlig redaktør: Katarzyna Karp | Administrasjonssjef: Sylwia Balawender
Razem Norge arbeider etter Vær Varsom-plakatens og VVP regler for god presseskikk. Alt innhold er opphavsrettslig beskyttet.

© 2026 Razem=Sammen | Made in Kristiansand

Wprowadź szukaną frazę i naciśnij Enter, aby przejść do wyników wyszukiwania. Naciśnij Esc, aby anulować.