Уряд хоче суттєво знизити соціальну допомогу та житлові субсидії для біженців, щоб стимулювати більшу кількість людей до працевлаштування.
Радикальні зміни
Рішення, що розглядаються урядом, є найбільшою реформою за останні 20 років, повідомляє NRK. Міністерка праці та інтеграції К’єрсті Стенсенг (Ap) оголосила про план, що передбачає нижчі інтеграційні виплати, одночасно із запровадженням жорстких обов’язків щодо активної діяльності.
„Якщо ми хочемо в майбутньому досягти успіху в інтеграції та захистити державу загального добробуту, більше біженців мають вийти на роботу”, — заявила Стенсенг.
Ліквідація поточної системи виплат
Уряд має намір ліквідувати чинну систему вступних виплат (introduksjonsstønad), соціальної допомоги (sosialhjelp) та житлових субсидій (bostøtte) для новоприбулих біженців. Їх має замінити одна нова єдина виплата.
Наразі урядові пропозиції передані на громадські консультації. Якщо їх ухвалять, зміни набудуть чинності не раніше січня 2028 року. Основна ідея полягає в тому, щоб знизити фінансову підтримку до такого рівня, аби перехід від отримання допомоги до роботи завжди був фінансово відчутним для сімейного бюджету.
Суворий обов’язок активної діяльності
Уряд хоче щільно пов’язати інтеграційну виплату з обов’язком активної діяльності. Досі участь у курсах норвезької мови вважалася достатньо активною діяльністю. Уряд хоче це змінити:
- Після завершення основної інтеграційної програми, біженець повинен вийти на роботу або продовжити навчання.
- Якщо цього не станеться, особа буде зобов’язана до щоденної присутності та активної діяльності, щоб зберегти право на виплату.
- У разі необґрунтованої відсутності, виплата буде одразу скорочена.
Додатково буде впроваджено механізм автоматичного поступового зменшення виплати: через один та через три роки, щоб посилити тиск щодо пошуку оплачуваної роботи.
Основні положення урядових пропозицій:
- Нова інтеграційна виплата: з фіксованими ставками для тих, хто не може забезпечити себе самостійно. Для більшості це означатиме меншу підтримку, ніж зараз.
- Термін дії: система діятиме протягом 5 років з моменту поселення біженця в комуні.
- Обмеження: відсутність права на звичайну соцдопомогу та житлові субсидії протягом цього періоду.
- Індивідуальний підхід: розмір виплати залежатиме від сімейного стану, кількості дітей, віку та комуни проживання.
- Доплати: передбачені додатки на дітей та окрема підтримка для батьків-одинаків.
- Врахування доходів: виплата зменшуватиметься, якщо особа має майно, доходи від роботи або отримує освітні гранти.
- Контроль: обов’язок активної діяльності для тих, хто не знайшов роботу після програми.
Ситуація в комунах та прогнози на 2026 рік
Деякі комуни вже відмовляються приймати нових біженців. Наприклад, комуна Фредрікстад другий рік поспіль не приймає нових людей, а комуна Мосс погоджується лише на половину запропонованої кількості. Мер Сарпсборга зазначив, що комуна витрачає 80% свого бюджету на соцдопомогу саме на біженців з усього світу.
Водночас UDI (Директорат у справах іноземців) очікує зростання кількості заявок на притулок у 2026 році. Прогнозується загалом 18 500 заявок, з яких 14 500 — від громадян України. Це означає, що потреба в центрах прийому (mottak) зростатиме, а люди перебуватимуть у них довше.