Багато років тому, коли у світі не було ані радіо, ані телевізора, місце біля каміна посідав Казкар. Він розповідав цікаві байки про різні таємниці та дива, але вони завжди були сповнені віри в могутнє добро.
Місце двох духів
Колись, зовсім поруч із протокою Сальтстраумен, жили два духи — Ніг і Норд. Ніг був повільним і добрим, а Норд — войовничим та агресивним. Виховувала їх,переважно, бабуся, оскільки їхня мати Зірниця та батько Вітер не мали на це часу. Бабуся все життя вкладала їм у голови, наскільки важливим у світі є добро, яке має бути дарунком для кожного від кожного.
Добра фея
Давним-давно, над згаданою протокою, невідомо звідки і чому, з’явилися зграї жар-птиць. Вони були настільки чудовими, що в їхній незвичайний вигляд можна було закохатися. Вони вигравали в променях яскравого норвезького сонця тисячами кольорів. На крилах однієї з них до Норвегії прилетіла добра фея Фріда, з посмішкою додає Казкар.
Любов двох братів
Одного разу, Ніг і Норд закохалися в прекрасну незнайомку. Вони почали обдаровувати її тим, що мали найціннішого та найкращого. Але, з часом, юнаки почали конкурувати між собою. Добро, яке прищепила їм бабуся, тоді вже не мало для них жодного значення. Кожен із братів хотів позбутися суперника і обмірковував план, як це зробити. Якось Норд покликав на допомогу бога з країни Свартальфгейм, щоб той допоміг йому прибрати брата-конкурента на шляху до серця красуні Фріди. Як розповідав Казкар, бога зі Свартальфгейма не довелося довго просити. Він прибув до Норда разом зі своїми карликами-цвергами, що несли зло та смерть. Саме він, як вірять норвежці, був творцем тутешніх водних вирів у сусідній протоці Сальтстраумен, до якої цверги заманили Ніга. Сили добра і зла, що досі доповнювали одна одну, тоді перестали існувати. Тоді ж усюди поширилося могутнє зло, що втішалося смертю тварин і людей.

Велика різниця рівнів
Місце, де розгорталася ця історія, характеризується великою різницею рівнів припливів і відпливів. Тут протікають три водні потоки, що створюють величезний тиск. Протока Сальтстраумен, як ми читаємо в географічних працях, розділена маленьким острівцем під назвою Сторхольмен. Під час кожного припливу та відпливу, завдяки цьому острівцю, сила вирів подвоюється. Швидкість течії іноді досягає близько 20 вузлів, це призводить до того, що вода, яка прибуває та відходить, закручується ще сильніше.
Бурхливий потік
Стрімкі потоки згаданого виру розбиваються об навколишні острівці та прибережні скелі, викликаючи появу численних заглиблень на поверхні води. Ці вири, як неважко здогадатися, дуже небезпечні для мореплавства і не приваблюють любителів водного спорту. Перемішування води в таких вирах спричиняє її сильне насичення озоном (триатомним киснем). Це сприяє підняттю поживних речовин із дна водойми у верхні шари. Завдяки цьому, околиці протоки багаті на водорості та безхребетних. Такий ефект приваблює сюди рибу звідусіль, тож риболовля тут є атракцією не лише для місцевих рибалок.
Заселені околиці
Околиці протоки Сальтстраумен заселені вже кілька тисяч років. У ті часи, рівень моря був вищим на 80 метрів. Можна припустити, що тоді згадана протока була значно ширшою. Узбережжя також було багатим на різні види водної фауни, що притягувало людей.
Епоха вікінгів
У залізному віці, а також у часи, коли на цій землі панували вікінги, землі Сальтстраумена були дуже густо заселені. Про це свідчать кургани та поховальні насипи, а також фундаменти будинків, колись збудованих біля протоки. Згідно з нордичними сагами, коли король Олаф I прибув сюди, щоб підкорити злого вельможу та мага Рауда, його зупинили сильні течії цієї затоки-протоки. Крім того, коли Олаф прибув, тут ліг густий туман, який Рауд, нібито, закликав з неба своїми чарами. Завдяки християнському єпископу, що подорожував із королем, води протоки швидко заспокоїлися, і Олаф переміг Рауда в поєдинку на мечах. Кажуть, перед смертю Рауда, єпископ запропонував йому прийняти Ісуса в серце, але маг відмовився і волів загинути від руки Олафа.
Туман як передвісник демонів минулого
Коли над протокою Сальтстраумен сьогодні розстилається туман, здалеку чути звуки ударів мечів у бою. Це король Олаф бореться з нордичним магом Раудом. З глибин протоки також долинають стогони вбитого Ніга, чиє добро і справедливість назавжди зникли з цього місця, залишивши по собі дуже низьку температуру, від якої потерпають місцеві жителі. Саме цього і прагнув злий дух на ім’я Норд, що панує в цьому місці.
