Минулого року кількість трудових мігрантів, які прибули до Норвегії, була втричі меншою, ніж десять років тому. Які причини такої ситуації та що норвезька влада планує з цим робити?
Зараз у Норвегії перебуває близько 217 тисяч трудових мігрантів із Центральної та Східної Європи. Більшість із них — це наші сусіди-поляки. Багато хто з них приїхав до Норвегії понад десять років тому, проте сьогодні на такий крок наважуються значно рідше. Це чітко відображено у статистиці: з 2023 по 2024 рік трудова міграція скоротилася на 30%. Чому так відбувається?
Норвезькі ЗМІ вказують, зокрема, на суттєве покращення економічної ситуації в Польщі. Журналісти видання forskning.no зазначають, що економічний успіх Польщі, яка за останні тридцять років потроїла свій ВВП на душу населення, тісно пов’язаний із її членством у ЄС. Жодна інша держава не отримувала більшої допомоги від Євросоюзу за останні десятиліття.
Протягом останніх дванадцяти років у Польщі значно впало безробіття: за даними Головного статистичного управління (GUS), у січні 2010 року воно становило 12,9%, а в січні поточного року — лише 5,4%. У свою чергу, за підрахунками МВФ, за купівельною спроможністю Польща зараз випереджає навіть Японію.
Ще однією причиною падіння привабливості Норвегії як напрямку для міграції є ослаблення курсу норвезької крони щодо польського злотого — за останні десять років крона втратила понад 40% своєї вартості відносно злотого.
Залишайтеся з нами
Ця тема є надзвичайно важливою, оскільки майже у всій Європі, а не лише в Норвегії, спостерігається брак кваліфікованих працівників. У Німеччині, наприклад, кількість вільних вакансій влітку перевищила мільйон. Відтак, Норвегія змушена шукати способи бути конкурентоспроможною.
Норвезькі експерти обговорюють, зокрема, позаекономічні чинники та намагаються запропонувати рішення, які б заохочували мігрантів залишатися в країні. Анне Метте Одеґор із дослідницького інституту Fafo прокоментувала, що протягом 20 років панувала думка, ніби робота дорівнює інтеграції, проте ця теза виявилася помилковою.
Дослідниця звертає увагу на те, що трудовим мігрантам зі Східної та Центральної Європи не надають безкоштовних уроків мови та не спрямовують їх на курси суспільствознавства, як це робиться для біженців. Цей фактор у поєднанні з часто важкою та низькооплачуваною фізичною працею, на думку дослідників, негативно впливає на відчуття вкоріненості в «приймаючому суспільстві».
Наскільки насправді воно є «приймаючим»?