Close Menu
  • På norsk
  • Українською
  • Wiadomości
  • Społeczeństwo
  • Kultura
  • Reportaże i wywiady
  • Zdrowie
  • Aktywnie
Kategorie
  • Aktywnie
    • Podróże
    • Sport
    • Wędkarstwo
  • Kultura
    • Felieton
    • Film
    • Literatura
    • Muzyka
  • På norsk
    • Kronikk
  • Reportaże i wywiady
  • Społeczeństwo
    • Dzieci
    • Historia
    • Kulinaria
    • Lokalnie
    • Ludzie
    • NAV
    • Opinia
    • Środowisko
  • Wiadomości
    • Polityka
      • Polityka lokalna
      • Wybory 2021
  • Zdrowie
    • Covid-19
  • Українською
Facebook X (Twitter) Instagram YouTube
Facebook Instagram X (Twitter) YouTube Spotify
Razem Norge – polska gazeta w NorwegiiRazem Norge – polska gazeta w Norwegii
  • På norsk
  • Українською
  • Wiadomości
  • Społeczeństwo
  • Kultura
  • Reportaże i wywiady
  • Zdrowie
  • Aktywnie
Razem Norge – polska gazeta w NorwegiiRazem Norge – polska gazeta w Norwegii
Strona główna»Українською»Моє чорне волосся. Між расизмом і інтеграцією
Українською

Моє чорне волосся. Між расизмом і інтеграцією

By Vanessa Poblete23 grudnia 2024Brak komentarzy3 minuty czytania
Vanessa Poblete. Foto: Sylwia Balawender
Udostępnij
Facebook Twitter LinkedIn Email

Так само, як і з багатьма іншими проблемами психічного здоров’я, расизм і дискримінація часто виявляються лише тоді, коли вже надто пізно.


Дослідження, опубліковане в журналі American Psychologist, показало, що «діти та молодь, які стикаються з дискримінацією за расою, етнічним походженням чи економічним статусом, мають вищий ризик розвитку поведінкових проблем, низької самооцінки та депресії» (American Psychologist, 2020).
Досвід расової дискримінації та несправедливості може мати глибокий емоційний вплив, приводячи до хронічного стресу, тривожності, низької самооцінки, відсутності впевненості в собі, депресії та расових травм. Такі ситуації мають шкідливий вплив на психічне здоров’я як окремих осіб, так і цілих родин.

Щоденний расизм

Однак, расизм проявляється не тільки на роботі чи під час візиту до лікаря. Є також те, що називається «щоденним расизмом». Упередження і соціальне відторгнення у менш очевидних формах також є частиною цієї проблеми. Виконання щоденних завдань, таких як пошук роботи, запис на курси (навчання, спорт) чи навіть звернення за допомогою до поліції може бути особливо складним для меншин. Особливо, коли ці особи відчувають глибоку недовіру, мають негативні очікування, уникають певних ситуацій або є предметом знущань.

Я — іммігрантка першого покоління в Норвегії. Я приїхала сюди, коли мені було 14 років, і живу тут уже 34 роки. Люди навколо мене, як знайомі, так і ті, кого я зустрічаю вперше, часто кажуть: «Але ж ти норвежка». Дивно. Проте все ще іноді питають, звідки я, хоча стверджують, що я норвежка, тому що я живу тут так довго і говорю норвезькою.
В якийсь момент мого життя — в період підліткового віку — я пишалася тим, що я «норвежка». Я хотіла «вписатися», бути як інші. Я знала мову, намагалася дізнатися якнайбільше про Норвегію, була добре інтегрована.
Але що означає бути добре інтегрованою?

Моє чорне волосся

Мала багато питань: чи це означає, що я повинна забути про свою культуру, мову, коріння, країну? Я відчувала, що не належу до жодного місця.
Мій перший досвід расизму стався, коли мені було 15 років. Я йшла до школи. Кілька тижнів до того я впала і поранила ногу, що змусило мене пересуватися в гіпсі за допомогою милиць. По дорозі на автобусну зупинку я зустріла групу підлітків, трохи старших за мене, які кидали расистські коментарі з приводу моєї зовнішності та чорного волосся. Я відповіла їм. Тоді вони підійшли до мене, штовхнули мене, через що я впала, плюнули на мене, вдарили по голові, потягли за волосся, а мої милиці викинули далеко, щоб я не змогла їх повернути.
Пройшло багато місяців, перш ніж я змогла згадати цю подію в деталях — мабуть, я витіснила її з пам’яті. Вона залишилася у вигляді глибокої невпевненості та недовіри до інших.

Слова у закритій коробці

Сьогодні, спілкуючись з іншими, хто менше часу проживає в Норвегії, я часто чую репліки про те, що вони стикалися з расизмом чи дискримінацією — наприклад, на роботі чи під час прогулянки містом. Однак, вони вважають за краще ігнорувати це, оскільки відчувають, що повинні бути вдячні Норвегії за те, що вона була для них відкритою, дала нові можливості, шанс на новий початок.
Вони говорять, що ці люди — це неосвічені, необізнані. І це так. Але це не означає, що я сліпа чи глуха. Я все ще бачу, коли інші стикаються з расизмом або дискримінацією. Я все ще чую ті ж самі слова в своїй голові. Вони ніколи не зникають — вони залишаються в закритій коробці.

дискримінація
Udostępnij. Facebook Twitter LinkedIn Email

Powiązane

Менше упереджень, більше усвідомленості

Мова, ідентичність і театр – про що розповідає «ge~broken»?

10 речей, які мені дуже подобаються в норвежцях

Zostaw kometarz Anuluj komentarz

Na czasie

Z lasu na wybory. Polacy głosowali w Kristiansand

Wiadomości 2 czerwca 2025

Lasy, jezioro i 135 kilometrów dzieliły Aleksandrę i Marcina od najbliższej urny wyborczej. Z Treungen,…

Norwegia: Młodzi werbowani do prania pieniędzy przez aplikację Vipps

31 maja 2025

Polonia w centrum uwagi. Spotkanie z marszałek Senatu RP w Oslo

30 maja 2025

Za co Norwegowie kochają swój kraj?

29 maja 2025

Norgespris – niższe rachunki za prąd czy bomba z opóźnionym zapłonem?

28 maja 2025

Norwegia: Obchody 85. rocznicy bitwy o Narwik

27 maja 2025

W imię tolerancji wobec osób trans prosi się nas, byśmy akceptowali brednie o kobietach z penisem

26 maja 2025

Kierowcy autobusów w Norwegii obawiają się o życie w pracy: „Codziennie myślę o wypadku”

26 maja 2025

Kleszcze – nie tylko norweski problem

25 maja 2025

SV chce darmowych przedszkoli w Oslo: „powinny być dostępne dla wszystkich”

24 maja 2025

Matki pingwinów

23 maja 2025

Norwegia: nie ma ludzi do zbierania truskawek

23 maja 2025

Norwegia i Polska zawarły partnerstwo na rzecz bezpieczeństwa energetycznego i zielonej transformacji

22 maja 2025

Norwegia: zabraknie 30 tysięcy pielęgniarek

22 maja 2025

Gangi w Norwegii: Największe zagrożenie dla społeczeństwa

21 maja 2025
Dane kontaktowe

Polsk-Norsk Forening Razem=Sammen
nr org. 923 205 039

tel. +47 966 79 750

e-mail: kontakt@razem.no

Redakcja i współpraca »

Ostatnio dodane

Ulykke på Melkøya – Polakken advarte, nå kjemper han for helsa si

16 czerwca 2025

REMA 1000 wycofuje produkt: natychmiast przestań go używać

15 czerwca 2025

Oslo – najmniej szczęśliwa stolica Skandynawii

13 czerwca 2025
Współpraca

Razem Norge jest laureatem nagrody "Redakcja medium polonijnego 2025", przyznawanej przez Press Club Polska.

Facebook Instagram X (Twitter) YouTube

Informujemy, że polsko-norweskie stowarzyszenie Razem=Sammen otrzymało za pośrednictwem Stowarzyszenie "Wspólnota Polska" dofinansowanie z Ministerstwa Spraw Zagranicznych w ramach konkursu Polonia i Polacy za Granicą 2024 – Media i Struktury. Nazwa zadania publicznego: Wsparcie działalności organizacji polonijnych w krajach skandynawskich Kwota dotacji 2024: 78,587.60 PLN w 2024 r. Całkowita wartość zadania publicznego 2024: 232 704,80 PLN Data podpisania umowy: Październik 2024 r. Wsparcie w ramach projektu dotyczy m. in. dofinansowania kosztów wynajmu pomieszczeń, ubezpieczenia, wynagrodzeń pracowników, zakupu materiałów biurowych oraz innych kosztów funkcjonowania organizacji.

Ansvarlig redaktør: Katarzyna Karp | Administrasjonssjef: Sylwia Balawender
Razem Norge arbeider etter Vær Varsom-plakatens og VVP regler for god presseskikk. Alt innhold er opphavsrettslig beskyttet.

© 2025 Razem=Sammen | Made in Kristiansand

Wprowadź szukaną frazę i naciśnij Enter, aby przejść do wyników wyszukiwania. Naciśnij Esc, aby anulować.