Як і будь-яка країна, Норвегія має своїх прихильників і противників. Представляємо шість речей, які протягом перших місяців, а,можливо, й років, можуть здаватися дивними, але, з часом, допоможуть новачкам краще зрозуміти норвежців.
1. Робота — не найголовніше
На курсах норвезької мови я почула таку анекдотичну історію: Є два маляри — поляк і норвежець. На годиннику 15:30 — кінець робочого дня. Норвежець пофарбував половину стіни, відкладає пензель і йде. А що робить поляк? Дофарбовує стіну, вирішує пофарбувати ще одну, «бо це вже остання», миє пензлі, прибирає і лише тоді йде додому.
Ставлення до праці тут зовсім інше. Багато іноземців ростуть із переконанням, що робота визначає людину. Норвежці ж цінують свій приватний час і знають, що «всю роботу не переробиш». Баланс між роботою та особистим життям (work-life balance) надзвичайно важливий, а затримки після роботи трапляються рідко.
2. Любов до природи
Кажуть, що норвежці народжуються з лижами на ногах. Я ж думаю, що вони народжуються з лижами… у лісі. Фізична активність посідає ключове місце в їхньому житті. Користування благами природи є правом кожної людини. Це так зване allemannsretten — «право кожного на природу». воно дає можливість вільно користуватися природою, ставити намет на диких територіях (мінімум за 150 метрів від будівель). Винятком є заповідники, де кемпінг заборонено.
Разом із правами йдуть і обов’язки: прибирати за собою, забирати сміття, гасити вогнище. Заборонено псувати дерева та розпалювати багаття з середини квітня до середини вересня.
Норвежці ставляться до природи з величезною повагою. Хоча вони вважаються замкнутими та небалакучими, вони без вагань зроблять зауваження тим, хто поводиться неналежним чином на маршруті — і реагують миттєво.
3. «Немає поганої погоди, є лише поганий одяг»
Любов до природи пов’язана зі знаменитим висловом: «Det finnes ikke dårlig vær, bare dårlige klær». Завірюха, злива чи сильний вітер не зупинять того, хто відчуває повноту життя на свіжому повітрі. Правильний одяг забезпечує комфорт, завдяки чому прогулянка стає задоволенням, а не неприємним обов’язком.
Малюки сплять у візочках на вулиці, хлюпаються в калюжах — без нав’язливого одягання зайвих шапочок чи додаткових шкарпеток. Вовна (шерсть) тут панує всюди і дарує затишок під час великих і малих мандрівок.
4. Нікого не хвилює «що люди скажуть»
Норвежців мало цікавить чужа думка. Обговорення відсутніх не вітається. Вважається, що треба говорити з людиною, а не про неї (snakke med, ikke om).
Також може здивувати вільний підхід до одягу. Люди одягаються практично та зручно. Кожен носить те, що хоче — без соціального осуду чи «поліції моди».
- Вийти в магазин у піжамі та капцях? Чому б ні.
- Старе пальто дідуся? Це вінтаж та унікальність.
5. Усі однаково «flink» (молодці)
Сильний акцент на рівності та небажання виділятися може бути складним для амбітних та дуже талановитих людей. Це походить від janteloven (закону Янте) — неписаного кодексу, створеного письменником Акселем Сандемусе. Коротко його можна описати так:
- не думай, що ти особливий;
- не вважай себе розумнішим за інших;
- не показуй, що ти кращий чи важливіший;
- не вихваляйся своїми досягненнями.
Люди намагаються не виділятися, уникати надмірної впевненості в собі та ставитися до всіх як до рівних — і на роботі, і в приватному житті. Для іноземців Janteloven буває важким для розуміння: з одного боку, він сприяє скромності, з іншого — його критикують за пригнічення амбіцій.
6. Відсутність зауважень щодо мовних помилок
Хоча більшість норвежців чудово розмовляє англійською, велика увага приділяється вивченню норвезької мови. Якщо ви скажете, що вчите норвезьку — реакція буде дуже позитивною, часто навіть захопленою. Ніхто не підганяє і не соромить за помилки. Їх виправляють дуже делікатно: якщо ви скажете щось неправильно, співрозмовник просто повторить ваше речення, але у правильній формі.
Таким чином, він переконається, що правильно вас зрозумів, і водночас м’яко підкаже правильний варіант — не відбиваючи бажання вчитися далі.