Kategorie
    • Aktualności
    • Aktywnie
    • Cecilies språk- og kulturhjørne
      • Nivå B1/B2
      • Nivå B2/C1
      • Nivå C1
    • Covid-19
    • Dzieci
    • Kulinaria
    • Kultura
      • Felieton
      • Film
      • Literatura
      • Muzyka
    • Na czasie
    • Opinia
      • Moim okiem
    • På norsk
      • Kronikk
    • Po godzinach
    • Podróże
    • Polecane
    • Polityka
    • Polityka lokalna
    • Popularne
    • Społeczeństwo
      • Historia
      • Lokalnie
      • Ludzie
      • NAV
    • Środowisko
    • Warto przeczytać
    • Wędkarstwo
    • Wybory 2021
    • Wydarzenia
    • Zdrowie
      • Kręg po kręgu
    • Українською
    Facebook Twitter Instagram YouTube
    Facebook Instagram Twitter YouTube
    Razem Norge – polska gazeta w NorwegiiRazem Norge – polska gazeta w Norwegii
    Subskrybuj
    • Kristiansand
    • Społeczeństwo
    • Dzieci
    • Aktywnie
    • Kultura
    • På norsk
    • Українською
    Razem Norge – polska gazeta w NorwegiiRazem Norge – polska gazeta w Norwegii
    Strona główna»Українською»Фредерік Шопен – поет польської свободи
    Українською

    Фредерік Шопен – поет польської свободи

    By Artur Szklener21 stycznia 2023Brak komentarzy4 minuty czytania
    Portret Fryderyka Chopina (1835), Eugène Delacroix, Musée du Louvre/Портрет Фредеріка Шопена (1835), Ежен Делакруа, Лувр
    Udostępnij
    Facebook Twitter LinkedIn Email

    160 років тому, у вересні 1863 року, під час Січневого повстання росіяни зруйнували палац Замойських у Варшаві й викинувши з вікна будівлі піаніно, на якому колись грав Фридерик Шопен. Цей момент увійшов в історію. 

    Музика Фридерика Шопена викликала патріотичні асоціації ще до того, як його партитури вийшли з-під друкарських верстатів. Як син власника одної з найкращих зарплат у Варшаві, вечорами він імпровізував для друзів на історичні теми, а гості його паризького салону могли почути цілі вірші, лише уривки з яких він переносив на папір. Національний, патріотичний аспект його творчості був відчутний не лише для поляків. Його помітив ще Роберт Шуман, перший міжнародний рецензент молодого Шопена (саме він прокричав про Варіації тв. 2 Шопена: «Панове, капелюхи геть, перед нами геній»). У своїй рецензії на фортепіанні концерти він так характеризує Шопена в контексті Листопадового повстання: «Тож він стояв, наділений найглибшим знанням свого мистецтва, усвідомлював свою силу а, отже, озброєний відвагою, коли в 1830 р.на заході відізвався могутній голос народів. Сотні юнаків чекали цієї миті: але Шопен був в перших рядах […] Для зустрічі нового часу і нових відносин доля пригодувала ще дещо: вона вирізнила Шопена і зробила його цікавим завдяки виразній, оригінальній національності, а саме польській. […] якби самодержавний монарх [цар] знав, який небезпечний ворог загрожує йому у творах Шопена, у простих мелодіях його мазурок, він заборонив би цю музику. Твори Шопена — це гармати, заховані у квітах». Відлуння повстанської пісні Курпінського «Литвинка» (тв. 49) чи «героїчні» трансформації полонезу (тв. 53) були помітні одразу після прослуховування.

    Сам Шопен залишив теж численні докази свого патріотичного заангажування. 

    Єдина збережена фотографія Фридерика Шопена. Дагеротип Луї-Огюста Біссона 1847 року.

    Початок повстання 1830 року став переломним моментом у його музичному стилі. Саме тоді — коли друзі ледь не силоміць завадили йому повернутися й битися — він писав, що вночі «гримів на піаніно», це тоді він почав вводити темні звуки, бурхливі контрасти й численні хроматичні пасажі, які ламали класичну простоту стилю dur-moll. Саме тоді – згідно з сімейною історією – був створений Етюд до мінор, який називають «революційним», чи бурхливе Скерцо сі мінор, і навіть нарис Прелюдії ре мінор, опублікованої багато років потому у тв. 28, з посиланням на Das Wohltemperierte Klavier Баха.

    Шопен добре орієнтувався і в геополітичній ситуації, про що найкраще свідчить лист до Юліана Фонтани від квітня 1848 року, в якому він, між іншим, пише: «Наші люди збираються в Познані. Першим туди пішов Чарторийський, але бог знає, як все піде […] будуть якісь жахливі речі, але в кінці всього цього є чудова Польща, велика, одним словом: Польща».

    Коли у вересні 1863 року (14 років після смерті композитора) російська армія зруйнувала палац Замойських у Варшаві як помсту за невдалий замах учасників січневого повстання на губернатора Теодора Берга, ніхто, мабуть, не усвідомлював, що знищення піаніно набуде символічного значення. Ципріан Каміль Норвід, який за молодості познайомився з Шопеном у Парижі, увічнив цей момент і підніс його у своїй знаменитій поемі «Фортепіано Шопена» до рангу зіткнення культур і систем цінностей. Це був важливий акт включення творів Шопена в дискурс боротьби за незалежність, що, мабуть, найяскравіше продемонстрував Іґнацій Ян Падеревський у своїй знаменитій промові у Львові на 100-річчі від дня народження композитора (1910 р.), яка таким чином відкрила шлях до політичної ангажованості майбутнього прем’єр-міністра польського уряду: «У Шопена є все, що нам було заборонено: барвисті жупани, золоті пояси, […] брязкіт шляхетських шабель, блиск наших селянських кіс, стогін зранених грудей, повстання зв’язаного духу, […] біль рабства, печаль волі, прокляття тиранів і радісна пісня перемог». Це тому під час Другої світової війни німецька окупаційна влада заборонила виконання його творів.

    Сьогодні, у Польщі 21 століття, музика Шопена все ще займає особливе місце. Кожні п’ять років під час конкурсу Шопена мільйони поляків слідкують за перебігом змагань, а Варшава наповнюється його музикою – від філармонії до таксі. Проте сьогодні ми також розуміємо надзвичайний універсалізм творчості Шопена, який завдяки його генію досягає сердець у всьому світі та допомагає будувати міжнародні спільноти любителів правди та краси.


    Текст опубліковано спільно з польським щомісячником „Wszystko co Najważniejsze” в історичному проекті з Інститутом Національної Пам’яті та Польською Національною Фундацією.

    Udostępnij. Facebook Twitter LinkedIn Email

    Warto przeczytać

    Поляки, українці, литовці та білоруси не згинають спину 

    Цивільна оборона випробовує сигнал повітряної тривоги в Норвегії 11 січня

    Олена Воронцова: «Волонтерство – це поклик моєї душі»!

    Zostaw kometarz Anuluj komentarz

    Polscy jeńcy w Norwegii

    Po godzinach 12 października 2021

    W marcu 1942 roku do Norwegii trafił pierwszy transport polskich jeńców wojennych. Byli to w…

    Przyczyna pożaru w Returkraft w Kristiansand

    28 września 2021

    Zmiana w lokalnych zaleceniach

    27 marca 2021

    Wolontariat w duszy mi gra

    27 grudnia 2022

    Naukowcy z UiA na pomorskiej konferencji w Słupsku

    22 października 2021

    Czy trzeba nosić maseczkę?

    26 lutego 2021

    Oslo. Warsztaty teatralne dla Polaków

    30 kwietnia 2022

    Jerzy Skolimowski z Nagrodą Jury na Festiwalu w Cannes za film „Io”

    31 maja 2022

    Et siste farvel

    7 lutego 2022

    Obowiązek noszenia maseczek, ograniczenia liczby gości i rozszerzona kwarantanna

    7 grudnia 2021

    Wiadomości z piątej ręki: make Královec Czech again, czyli aneksja Kaliningradu przez Czechy

    7 października 2022

    UE: szczepionka AstraZeneca jest bezpieczna i skuteczna

    20 marca 2021

    Szczepan w krainie lodu. Odcinek 2

    12 marca 2021

    Politycy przeciwstawiają się certyfikatom szczepień i domagają badań stwierdzonych skutków ubocznych

    12 grudnia 2021

    Turyści z Norwegii spełnieniem marzeń

    19 kwietnia 2022
    Dane kontaktowe

    Polsk-Norsk Forening Razem=Sammen

    nr org. 923 205 039

    tel. +47 966 79 750 – Katarzyna
    tel. +47 968 67 210 – Sylwia

    e-mail: kontakt@razem.no

    VIPPS: #588852

    Więcej o nas »

    Ostatnio dodane

    Do Danii tylko z Kristiansand

    4 lutego 2023

    E16 zamknięta w obu kierunkach, kładka dla pieszych blokuje przejazd

    3 lutego 2023

    TOP 10 imion najchętniej nadawanych dzieciom w Norwegii i Polsce w 2022 roku

    3 lutego 2023
    Najnowsze komentarze
    • Martyna - Norweski Urząd Statystyczny chce widzieć każdy Twój paragon
    • ewa - Taras Boroweć ps. „Bulba”, przeciwnik Bandery i Rzezi Wołyńskiej
    • Katarzyna Karp - Norweskie dzieci poniżej 10 roku życia sprzedają swoje ciała online korzystając z „języka kodów”
    • Monika - Norweskie dzieci poniżej 10 roku życia sprzedają swoje ciała online korzystając z „języka kodów”
    Facebook Instagram Twitter YouTube

    Ansvarlig redaktør: Katarzyna Karp
    Adm. direktør: Sylwia Balawender
    Razem Norge arbeider etter Vær Varsom-plakatens og VVP regler for god presseskikk. Alt innhold er opphavsrettslig beskyttet.
    © 2023 Razem=Sammen | Made in Kristiansand

    Wprowadź szukaną frazę i naciśnij Enter, aby przejść do wyników wyszukiwania. Naciśnij Esc, aby anulować.