Норвежці посідають перші місця в рейтингах довіри в Європі. Це результат багатьох історичних і культурних чинників, які вплинули на надійність державних інституцій. Соціальна довіра — це переконання, що інші люди, як окремі особи, так і інституції, діють чесно, передбачувано та з повагою до спільних правил. Вона є одним із ключових елементів, що згуртовують суспільство, і умовою ефективного функціонування держави.
Норвезька держава у своїй історії не пережила серйозних травм, зловживань чи диктатури, тому не давала громадянам підстав для сумнівів чи підозр.
Норвезьке Центральне статистичне управління зазначає, що однією з причин високого рівня довіри є, зокрема, невелика дистанція між публічними особами та звичайними громадянами. Політиків або відомих людей часто можна зустріти на вулиці, без охорони. Завдяки цьому, ті, хто виконує важливі суспільні функції, здаються більш доступними, близькими й «людяними».
Держава загального добробуту забезпечує доступ до освіти, безпеку та соціальну підтримку, тому сприймається як структура, що допомагає, а не лише контролює і стягує податки. Норвежці мають широкий доступ до публічної інформації (наприклад, відкритість доходів), що зменшує підозри й формує відчуття, що нічого не приховується. Майнові відмінності відносно невеликі, а громадян трактують однаково, незалежно від їхнього статусу.
Держава діє послідовно й раціонально. Виплати здійснюються регулярно, і, хоча розгляд адміністративних справ може тривати кілька тижнів, зазвичай, їх вирішують у визначений термін. Чиновники є привітними, йфрівень обслуговування високий — людина відчуває, що про неї дбають і ставляться серйозно.
Норвегія належить до країн із найнижчим рівнем корупції. Дані Норвезького статистичного управління показують, що довіра до поліції стабільно залишається дуже високою. На другому місці — судова система, яка з 2010 року має рівень довіри, близький до поліції. Парламент посідає третє місце. Довіра до політичних партій і політиків помітно нижча, ніж до парламенту, в усіх вимірюваннях. Подібна тенденція спостерігається по всій Європі: найбільше довіряють поліції та судам, найменше — політикам і їхнім партіям.
Норвежці є довірливими і вважають, що всі мають добрі наміри — так само, як і вони самі, що іноді сприймається як наївність. Мешканці скандинавських країн довіряють одне одному більше, ніж у інших частинах Європи.
Високий рівень довіри робить соціальні відносини простішими й менш затратними. Людям не потрібно постійно контролювати одне одного або захищатися від можливого обману. Це полегшує повсякденне життя — від звичайної взаємодії, такої, як покупки чи користування послугами, до більш складних форм співпраці в роботі, бізнесі чи громадській діяльності. Суспільства з високим рівнем довіри характеризуються більшою стабільністю, ефективнішими інституціями та вищою якістю життя.
Підсумовуючи, високий рівень довіри норвежців до держави є результатом поєднання ефективних інституцій, прозорості, соціальної рівності та культури, заснованої на співпраці й взаємній повазі.
