«Сентиментальна цінність» Йоакіма Трієра стала найкращим міжнародним фільмом. Це історичний успіх норвезького кіно, хоча… шансів було на більше.
Оскарівська ніч принесла Норвегії одну статуетку — перемогу, вперше в історії країни, в категорії «Найкращий міжнародний фільм». Раніше норвежці тріумфували лише в категоріях «Найкращий короткометражний анімаційний фільм» («Данський поет», 2007) та «Найкращий повнометражний документальний фільм» («Кон-Тікі», 1952). Що ж до творчості самого Трієра, це були не перші номінації. Кілька років тому оскарівські шанси мав інший його фільм — «Найгірша людина у світі». Тоді не вдалося, тепер — так. Радість режисера цілком зрозуміла.
— Я лише кіноман із Норвегії, дуже дякую. (…) Цей фільм розповідає про дисфункційну родину, але коли маєш цю родину поруч, відчуваєш зовсім протилежне, — сказав зворушений режисер, дякуючи Американській кіноакадемії та акторському складу, що стояв поруч із ним на сцені.
Однак тріумф міг бути більшим — фільм Трієра був номінований у дев’яти категоріях (зокрема, «Найкращий фільм», «Найкраща режисура» та «Найкраща жіноча роль»). Загалом, Норвегія мала десять номінацій, адже в категорії «Найкращий грим і зачіски» за статуетку також змагалася норвезько-дансько-шведсько-польська «Потворна сестра» — чорна комедія, сюжетно натхненна «Попелюшкою».
Попри те, що більші амбіції не здійснилися, одна статуетка приносить задоволення. Як заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре, якого цитує NRK, вся Норвегія пишається командою «Сентиментальної цінності». Очільник уряду вже запросив творців на спільне святкування у себе вдома. Чи зітре це спогад про його грудневу заяву, коли, коментуючи продовження годин продажу алкоголю в пабах під час цьогорічного чемпіонату світу з футболу, він сказав, що футбол важливіший за кіно.
Митців також привітала міністерка культури Любна Джаффері, яка кілька днів тому дала зворушливе інтерв’ю газеті VG. Вона розповіла про психічну хворобу своєї нещодавно померлої матері і про те, як її зворушила «Сентиментальна цінність», у сюжеті якої присутні подібні мотиви. Політикиня також зізналася, що в дитинстві вона — людина з іммігрантським корінням — не могла дозволити собі ходити в кіно. А тепер змогла бути присутньою на церемонії вручення нагород у Голлівуді. Джаффері вважає, що мистецтво має величезну силу.
Окрім радості, оскарівська ніч принесла й трохи серйозності. У промові Трієра прозвучав політичний акцент. Режисер порадив не обирати політиків, які забувають про відповідальність дорослих перед дітьми. До цієї теми він повернувся і після церемонії — під час прес конференції. Там він критикував ситуацію, коли ніхто не несе відповідальності за страждання дітей, спричинені збройними конфліктами, що тривають зараз у світі.