«Ми чуємо, що в Норвегії немає расизму, це неправда». Звіт про расизм у комуні Крістіансанд

Irene Trysnens i Katja H-W Skjølberg представили рапорт Структурний расизм в комуні Крістіансанд , 7 травня  2024 року, UiA. Фото: Katarzyna Karp / Razem Norge

Як виглядає структурний расизм у Крістіансанді?

Дослідники з Університету Агдера (UiA) два роки шукали відповідь на це питання. Вони провели опитування 777 старшокласників та 27 глибинних інтерв’ю з підлітками з національних меншин.

У вівторок вони презентували результати своєї роботи в актовій залі UiA.

Ми весь час чуємо, що в Норвегії немає расизму, але це трапляється.

Аміна, одна з опитаних учениць школи в Крістіансанді

– Ми слухаємо про це з великою увагою, але також із занепокоєнням, – прокоментувала Charlotte Beckmann Finnestad (KrF), заступник мера Крістіансанду (varaordfører), яка була присутня на зустрічі.

У звіті Unicef за 2022 рік також говориться, що в Норвегії існує расизм. Це підтверджує інформація, що кожен третій підліток з етнічної меншини стикався з расизмом у Норвегії. Найпоширенішим середовищем його виникнення є школи.

«Колір шкіри має велике значення, коли справа доходить до  расизму», — каже дослідник Irene Trysnens.

Це узгоджується з наявними дослідженнями, які показують, що люди з більш темним відтінком шкіри частіше відчувають расизм, ніж люди зі світлим відтінком шкіри.

– Один із висновків цього дослідження також показує, що студенти дуже обережно ідентифікують свій досвід як расизм. Вони не впевнені, що насправді вважається расизмом, а що — дурними жартами, коментує дослідниця Katja H-W Skjølberg.

Студенти також вказують на відсутність реакції на расистські інциденти з боку викладачів.

Таблиця 2: Як часто вам доводилося стикатися з тим, що учні в школі говорять щось, що ви сприймаєте як расизм чи переслідування? Ніколи: 7%, рідко: 38%, щомісяця: 17%, щотижня: 13%, щодня: 5%. Джерело: Структурний расизм у комуні Крістіансанд.

11% студентів кажуть, що вони зазнавали погроз чи кривди через колір шкіри, релігію чи культурне походження.

Низькі очікування знижують мотивацію

– Аналіз ситуації  показує, що учні з етнічних меншин загалом добре почуваються в школі. Проте своє самопочуття під час занять вони оцінюють трохи гірше, каже Irene Trysnes.

У гімназії  було трохи гірше… тому що тут (у середній школі) вони більше звикли до мультикультурних людей (…) Ну, я думаю, що  вони вважали нас нижчими,  дурнішими за себе, або проблемними дітьми.

Armin

Звіт показує, що вчителі часто мають нижчі очікування від підлітків з етнічних меншин. Через іноземне звучання імен їм також складніше отримати місце стажування. На деяких робочих місцях вони стикаються з мобінгом.

Деякі викладачі, кар’єрні радники та представники компаній, які вирішують надати практику, дивляться на учнів крізь призму їхнього походження.

Зниження очікувань має демотивуючий ефект. Те, що вчитель не вірить у здібності учня через його походження, підрізає йому крила.

Ще один хлопчик з африканської країни мав такий же середній показник, як і його подруга. У нього був такий же високий середній бал. Він хотів вибрати спортивний напрямок і вчитись. Але в нього не було батьків, які б його підтримували, тому він пішов у відділ продажів і обслуговування і не знав, навіщо він туди пішов. Насправді  він хотів займатися спортом, бо для нього  спорт – це життя. Зі своїми оцінками він би легко потрапив у спорт.

Радник

– Існує кореляція між очікуваннями та мотивацією. Якщо молодих людей пригнічують , вони втрачають мотивацію вчитися, йти до школи, вони втрачають надію і не бачать перспектив, каже Katja H-W Skjølberg.

Хлопчики з національних меншин мають найвищий відсоток осіб,  які залишають школу.

Мова – це виклик

Знання професійних термінів, пов’язаних із робочим середовищем, можуть бути набагато нижчими серед молодих людей з  іноземним  походженням. Вони та їхні батьки  позбавлені розгалуженої мережі контактів. А вони надзвичайно важливі як при пошуку стажування, так і при пошуку роботи.

Важко говорити про рівні можливості, коли на заваді стає іншомовне ім’я. Цей феномен досліджував Arnfinn Midtbøen, доцент кафедри соціології та соціальної географії Університету Осло, більше десяти років. Він виявив, що ваша ймовірність бути запрошеним на співбесіду, якщо у вас іноземне ім’я, зменшується на 25 відсотків. Доповідь «Структурний расизм у Крістіансанді» також підтверджує це явище. Це відчувають емігранти зі Східної Європи, Азії та Африки.

– Зміна імені допомагає отримати місце стажування, – кажуть дослідники.

З іншого боку, ми маємо молодих людей, які менше використовують норвезьку мову  у своєму повсякденному житті та часто не мають підтримки у вивченні її вдома. Іноді  батьки не допомагають дітям вчити уроки, а це важливо, особливо в молодших класах.

Ситуація краща в середніх школах, які більш  підготовлені до прийому учнів інших культур. Хоча й тут багато залежить від вчителів.

Важка боротьба за мрії

Гірші знання мови  може призвести до висновку, що учень гірше знає предмети. Тому студентів з етнічних меншин часто заохочують здобувати професійну освіту, навіть якщо вони самі прагнуть отримати вищу освіту.

Інтерв’ю, які автори звіту провели з консультантами та вчителями, показують, що ставлення до дітей та молоді з етнічних меншин як до проблемних або менш здібних є частиною шкільної реальності.

Усі  вчителі та радники, рекомендували мені  шукати стажування. […] Ви стаєте певною проблемою, тому що вони повинні якось допомогти, думаючи, що роблять найкраще… Це трохи схоже на те, що вони занадто зосереджуються на моєму походженні тощо, а не на мені… думаючи, що я поганий  […] Я сам сказав, що хочу закінчити розширену середню школу. Ніхто не розглядав це як варіант, і вони просто хотіли відправити мене на професійне навчання, щоб я  відразу пішов практикантом або працювати: вони думають, що ті, хто має іноземне походження, повинні відразу йти на роботу.

Rashid

Дотримуватися своїх планів і мрій стає набагато важче без підтримки…

Що таке структурний расизм?

Структурний расизм стає дедалі краще задокументованим явищем. Дослідники UiA спостерігають це на різних рівнях. Починаючи зі шкіл, де відсутність різниці між учнями за походженням стає дискримінаційною структурою.

В школі відсутня адаптована навчальна програма на достатньому рівні, вдома норвезька мова не використовується як повсякденна. Це призвело до того, що багато дітей і молодих людей відстають в школі. Самі учні говорять про необхідність краще вивчати мову.

– Слабкі мовні навички неправильно вважаються  труднощами з навчанням, а це  впливає на благополуччя учня та сім’ї, – зазначають дослідники.

Ситуація також впливає на низьку самооцінку та заниження власних можливостей.

Структурний расизм передбачає систематичну або структурну негативну дискримінацію осіб на основі довільних, вроджених або приписуваних характеристик, таких як колір шкіри, мова, етнічне та/або національне походження чи релігійна приналежність. Структурний расизм не обов’язково є навмисним, але він призводить до створення  переконань, які сприяють несправедливому ставленню та дискримінації людей.

Судження та стереотипи приймають форму дій, таких як плювки та образи темношкірої медсестри в лікарні в Крістіансанді або серія расистських коментарів під фотографією сім’ї Hargrave, яка з нагоди 17 травня 2022 року опублікувала сімейне фото в соцмережах, на якому діти були одягнені в бюнади, тобто традиційні норвезькі костюми (с.5) – зазначають автори звіту.

Доповідь описує реальність Крістіансанду та дає глибше розуміння расизму в школах. Вчені також дають чіткі інструкції, як боротися з цим тривожним явищем.

Я сиджу затамувавши подих  коли слухаю це, і добре, що тут є конкретні дієві  інструкції. Це ті знання, які нам потрібні, бо вони йдуть безпосередньо від наших учнів та студентів, – заявляє заступник міського голови.

Крістіансанд, поряд з Бергеном і Осло, є третім містом у Норвегії, який проводить дослідження структурного расизму. 

Презентація звіту відбулася 7 травня в UiAв рамках Demokratiuka.

Авторський звіт „Структурний расизм у комуні  Крістіансанд„:

Irene Trysnes i Katja H-W Skjølberg при співпраці: Henrik Jørgenrud, Katrine Nguyen, Lajin Murad, Emma Martine Golding, Johanne Egeland & Ronald Mayora Synnes

*цитати взяті зі звіту. Імена респондентів дослідження були змінені керівниками проекту

Стаття створена в рамках проекту Bufdir: «Протидія расизму, дискримінації та мові ворожнечі 2024»