Рух може замінити майже будь-які ліки, тоді як жодні ліки, разом узяті, не здатні замінити рух», – казав у XVI столітті Войцех Очко. Сьогодні слова придворного лікаря польських королів нікого вже не дивують. Ми знаємо, наскільки рух важливий для здоров’я. Відповідна доза цих чудових «ліків» впливає на весь організм: серцево-судинну систему, нервову систему та опорно-руховий апарат, у тому числі й на хребет.
Ендорфінчики
Багато хто з нас, напевно, неодноразово відчував позитивні ефекти фізичної активності, такі як, підвищене вироблення гормонів щастя – ендорфінів. Хоч ми й не бачимо змін у гормональній системі, але прекрасно їх відчуваємо: з’являється більше енергії, зменшується відчуття болю. Ми почуваємося краще фізично та психологічно. Почуття радості, задоволення та віра у власні сили – лише деякі з благ ендорфінового «кайфу». Під час фізичної активності в організмі відбувається безліч біохімічних змін, що впливають на здоров’я. Існує величезна кількість досліджень та історій людей, які відчули покращення здоров’я завдяки регулярному руху.
Прогулянка за рецептом
Не дивно, що на прийомі у норвезького лікаря часто можна почути: здійснювати прогулянки (it på tur), як основну рекомендацію та частину лікування. Але, чи справді, прогулянка може вилікувати хворі спини? Іноді може, якщо основною причиною є, наприклад, відсутність активності або сидячий спосіб життя. Однак, сама прогулянка мало що змінить, якщо біль спричинений, наприклад, обмеженою рухливістю хребта або підвищеним м’язовим тонусом через перевантаження на роботі. Іноді клієнти кажуть: «Я на роботі стільки бігаю та роблю гімнастику, що після роботи вже не треба вправ». Але робота – це не те саме, що активність для підтримки або покращення здоров’я! Більшість із нас на роботі повторює одні й ті самі рухи, що найчастіше викликає перевантаження, а не покращення форми. Тоді, зазвичай, потрібен більш спеціалізований та цілеспрямований підхід. Тому не будь-яка активність є «чудовими ліками», а правильний рух, підібраний, відповідно до стану здоров’я та способу життя. Іноді це справді велике випробування, адже хронічний стан, у багатьох випадках – багаторічний, що значно ускладнює завдання.
Підвищена чутливість
Природна реакція людини з хронічним болем часто полягає у значному скороченні активності. Просто не хочеться погіршувати стан, тому уникаємо дій або рухів, які його викликають чи посилюють. Але, у довгостроковій перспективі, уникання – не найкращий спосіб справлятися з болем. Воно безпосередньо впливає на зниження загальної фізичної спроможності, зростання обмежень рухливості та жорсткості тіла, а м’язова слабкість посилюється. Це робить нас більш вразливими до навантажень і травм. Іноді, через тривалий біль, нервова система також стає гіперчутливою, надмірно реагуючи на подразники. Це часто призводить до того, що хронічно хворі відчувають посилення симптомів під час вправ, прогулянок або іншої активності, що змушує їх відмовлятися від подальших спроб. Але, це не завжди означає, що дія неправильна, іноді потрібно більше часу для «заспокоєння» нервової системи. Вийти з цього кола буває насправді складно, адже часто вимагає руху, всупереч болю, кращого розуміння власного тіла і болю, що його викликає, та як на це реагувати. Це потребує часу, фізичних і психологічних зусиль, великого терпіння.
Багато шляхів до однієї мети
Не всім доводиться проходити довгий шлях. Я знаю безліч історій людей, чиї важкі стани покращилися, ніби за дотиком чарівної палички. Деяким моїм клієнтам допомогли лише дихальні вправи. Інші – мали потребу розслабити напружені м’язи або навчитися напружувати інші, а ще іншим вистачило правильного положення таза або приємних простих вправ для розслаблення хребта. Значна частина людей досягла покращення, застосувавши правильну форму відпочинку та зменшення навантаження в повсякденності.
Одне зрозуміло: рух необхідний для життя, так нас створено. Хребет і все наше тіло потребують його, щоб підтримувати здоров’я, проте, щоб рух був лікувальним, він має бути правильним. Варто докласти зусиль, щоб знайти такий рух, який буде і приємністю, і «ліками» для здоров’я. Іноді це вимагає залученості або багатьох «невдалих» спроб.
Хоча можливо, лише на перший погляд невдалих? А можливо, «The only way is up»? Як сказав Т. Едісон: «Я не зазнав поразки, я просто відкрив 10000 неправильних рішень».
Іноді, саме на перший погляд, невдалі рішення наближають нас до правильних. У наступному випуску ми детальніше розглянемо цю тему. Почнемо з простих вправ, які багатьом людям допомогли покращити стан хребта. Можливо, вони стануть корисними і для вас.
