Вбивства, замахи на вбивства, планування вбивств і підпалів у Норвегії, Швеції та Англії, використання неповнолітніх, а також насильство й погрози щодо державних службовців — у зв’язках із такими злочинами підозрюють одного підлітка зі Ставангера. На момент їх вчинення, він перебував в одному з опікунських закладів. З’ясувалося, що працівники установи ненавмисно полегшували йому це…
Обвинуваченого затримали минулого року. Тоді йому було 16 років.
— Він був дуже хорошим вербувальником банди Foxtrot, хоча формально не був її членом, — стверджує прокурор Ґейр Еванґер, якого цитує NRK
Хлопець визнав свою причетність майже до всіх інкримінованих йому дій. З огляду на високий ризик рецидиву, йому загрожує покарання затримання (forvaring), тобто таке, яке можна продовжувати, якщо вважатиметься, що ув’язнений і далі становить загрозу для суспільства; на практиці, це може означати довічне ув’язнення.
Під час допитів, обвинувачений говорив, що відчуває провину перед родинами загиблих. Водночас, він не виявив співчуття до самих жертв.
Він також визнав, що «певною мірою» зруйнував життя людей, яких завербував.
— Це не дуже приємно для матері — дивитися синові в очі й знати, що він когось убив, — йдеться в протоколі, який цитує NRK, про родини інших злочинців.
А як виглядає сімейна ситуація самого затриманого? На момент арешту, він проживав в одному з опікунських закладів.
(Не)опікунський заклад
Нещодавно стали відомі факти, що компрометують працівників цієї установи.
Згідно з обвинувальним актом, хлопець мав сприяти двом убивствам, користуючись кількома мобільними телефонами з цього закладу.
Крім того, працівники установи неодноразово підвозили його до місць отримання значних сум грошей.
— Від першого дня, як він до нас потрапив, він постійно був активний у телефоні. Ми не мали жодного уявлення, що йдеться про змову, з метою вчинення вбивства, — анонімно, у коментарі для NRK, розповіла особа, яка керує опікунським закладом на сході Норвегії, де він перебував.
Під час слідства, працівники визнали, що знали про захоплення підопічним шведською злочинністю. Попереднє керівництво закладу вибачилося за те, що підозрілу поведінку не помітили.
За даними NRK, цей випадок не є поодиноким. Норвезькі суспільні медіа з’ясували, що щонайменше дванадцятеро дітей, втягнутих у злочинну діяльність минулого року, на той момент перебували в опікунських закладах.
Під час перебування 17-річного підлітка в такій установі, телефони можна було забирати максимум на два тижні. Крім того, коли обвинувачений перебував у закладі, працівники не мали права переглядати телефони та комп’ютери дітей. У червні минулого року, уряд вирішив скасувати цю заборону.
Наразі Стортинг працює над пропозицією запровадити ще суворіші заходи. Працівники опікунських закладів могли б вилучати телефони на довший термін, обмежувати доступ до інтернету та забороняти відвідування і вихід із закладу на строк до чотирьох тижнів за один раз. Ці заходи застосовувалися б лише як крайній засіб, якщо існує ризик втягнення підопічних у злочинну діяльність. Діти матимуть право на адвоката і можливість оскаржувати такі рішення.
Критики урядових ідей вважають, що, замість посилення ізоляції дітей, слід збільшити кількість працівників у системі опіки.
Норвезька держава, стикаючись із загрозою злочинності серед молоді, дедалі більше вдається до жорсткішого контролю. Водночас, їй доведеться відповісти на запитання, як у всьому цьому залишатися «опікунською» щодо дітей.
