27 січня ми вже вісімнадцяте відзначаємо Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту встановлений ООН у 2005 році.
Ця дата приурочена до дня визволення Червоною армією у 1945 році в’язнів німецького концтабору Аушвіц-Біркенау.
Більшість людей у всьому світі асоціюють Аушвіц з масовим знищенням євреїв і вони мають рацію, адже німці вбили в цьому таборі за оцінками істориків від 1 до 1,3 мільйона осіб єврейської віри. Проте мало хто знає, що концтабір Аушвіц був організований для поляків, які були його першими в’язнями.
У 1940 році в таборі було ув’язнено близько 8 тисяч в’язнів, з яких 7 тисяч були поляками. Кількість в’язнів постійно зростала і в 1941 році їх було понад 26 тис. – близько 15 тис. поляків, 10 тис. радянських в’язнів, які потрапили в полон після нападу Німеччини на СРСР, і понад 1 тис. євреїв.
Лише після Ванзейської конференції 1942 року німецькі чиновники під керівництвом Рейнхарда Гейдріха вирішили остаточно вирішити єврейське питання, як вони евфемістично називали геноцид євреїв, який уже почався але ще не був систематичним. В результаті рішень прийнятих у Ванзеє табір Аушвіц було включено до мережі німецьких таборів смерті а кількість євреїв, депортованих із завойованих Німеччиною країн, швидко зросла.
У 1942 році сюди було привезено приблизно 197 тисяч євреїв, у 1943 році – близько 270 тисяч, а в 1944 році – понад 600 тисяч – загалом майже 1,1 мільйона осіб. З них приблизно 200 000 євреїв було відібрано як працездатних і поміщено до табору. Решту по-звірячому вбили німці.
Водночас, тобто в 1942-1944 роках, у таборі було ув’язнено близько 160 тисяч поляків, циган, білорусів, українців, чехів, французів та інших, а також кілька тисяч радянських військовополонених і циган, які не входили до записи.
Говорячи про трагедію Голокосту, слід пам’ятати також про неймовірну мужність і жертовність людей, які рятували євреїв. Багато з них були нагороджені Яд Вашем (Інститут пам’яті мучеників і героїв Голокосту в Єрусалимі).Праведники народів світу можуть бути натхненням для молодого покоління, тому знання про тих, хто був готовий піти на найвищу жертву заради допомоги переслідуваним євреям, має бути загальним.
Спочатку німці обманювали своїх жертв, обіцяючи їм депортацію до Східної Європи, де вони мали оселятися в гетто, представлених як окремі автономні анклави з власним самоврядуванням. Багато людей були обдурені цим і добровільно сідали у вагони зі своїми речами, які прямували до таборів смерті, де їх усе грабували і везли до газових камер. Пізніше, коли чутки про те, що відбувається з людьми в таборах, почали доходити до Європи, обман уже не був таким ефективним.
Для відлову євреїв, які переховувалися, німці в основному використовували місцевих поліцейських, яким було наказано підготувати підписні списки та рознести їх у всі підрозділи гестапо, щоб потім відправити їх у табори смерті. Були також колабораціоністи, яких у Польщі називали шантажистами, які за винагороду надавали німцям інформацію про євреїв, які втікали від смерті. Такі люди були в кожній країні й у кожній національності: від французів, бельгійців, норвежців, через самих євреїв до поляків і росіян.
Польська підпільна держава карала смертю всіх, хто займався цією практикою.
Існували суворі покарання за переховування або допомогу євреям, зокрема відправлення до концтабору. Так було майже в усіх країнах Європи. Єдиним винятком була Польща, де існувала абсолютна смертна кара за будь-яку допомогу, навіть якщо дати скибку хліба голодній єврейській дитині. У Польщі кожен, хто допомагав євреям ховатися, ризикував власним життям.
Незважаючи на загрозливі наслідки, в кожній країні знаходилися сміливі і праведні люди, які вирішили переховуватися і допомагати євреям.
Капітан Вітольд Пілецький добровільно з’явився в Освенцим, щоб організувати там рух опору та зібрати інформацію про табірне життя. Він все описав у
т. » Доповідь Пілецького», яку передали союзникам. Сам Пілецький був убитий совєтами після війни.
У Польщі також була створена державна організація порятунку євреїв «Żegota». За підрахунками істориків, для порятунку одного людського життя була потрібна співпраця близько сотні змовників. Єврейських дітей навчали мовам і християнським молитвам і часто переховували в монастирях. Євреям видавали фальшиві документи, які дозволяли їм вижити в окупованій німцями країні або втекти за кордон, забезпечували харчами та медикаментами. Допомагали їм і прості люди, переховуючи їх у своїх домівках.
Вважається, що тільки в Польщі було 160 000-360 000 осіб, які надавали притулок євреям. Наведені вище оцінки базуються на кількості вцілілих євреїв, приблизно 50 000.
Кількість людей, які загинули, часто разом із цілими родинами, допомагаючи нужденним, невідома. Ймовірно, це понад 150 000 людей, хоча останні дослідження істориків доводять, що їх кількість була меншою.
Щоб вшанувати пам’ять цих героїв, Яд Вашем, Інститут пам’яті мучеників і героїв Голокосту в Єрусалимі, присуджує спеціальні нагороди (Праведники народів світу) у вигляді висаджених там дерев.
Ось список нагороджених за національністю:
- Польща 7232
- Нідерланди 5982
- Франція 4206
- Україна 2691
- Бельгія 1787 рік
- Литва 924
- Угорщина 876
- Італія 766
- Білорусь 680
- Німеччина 651
- Словаччина 638
- Греція 364
- Росія 217
- Сербія 139
- Латвія 138
- Хорватія 120
- Чехія 119
- Австрія 112
- Молдова 79
- Албанія 75
- Румунія 69
- Норвегія 67
- Боснія і Герцеговина та Швейцарія 49
- Вірменія 24
- Данія, Велика Британія 22
- Болгарія 20
- Словенія 15
- Північна Македонія, Швеція 10
- Іспанія 9
- Сполучені Штати 5
- Естонія, Португалія 3
- Бразилія, Чилі, Індонезія, Перу, Республіка Китай 2
- Чорногорія, Єгипет, Еквадор, Грузія, Ірландія, Японія, Куба, Люксембург, Сальвадор, Туреччина, В’єтнам 1
Залежно від джерел, у всіх німецьких концентраційних таборах було вбито від 6 до 7,5 мільйонів людей. Від рук німців загинуло до 5 100 000 громадян Польщі, з яких приблизно 1 500 000-1 700 000 були поляками, 2 900 000-3 300 000 були євреями, а решта становила невизначену кількість представників національних меншин.
Давайте сьогодні всі вшануємо їх мученицьку смерть і разом зробимо все, щоб така трагедія ніколи не повторилася.
Стаття створена в рамках проекту Bufdir: «Протидія расизму, дискримінації та мові ворожнечі 2023»