До норвезької економіки надходить додатково 1,33 мільярда крон, що зумовлено різким зростанням цін на нафту і газ.
Потрясіння на глобальних ринках, спричинені конфліктом на Близькому Сході, створюють як явних переможених, так і небагатьох переможців. У той час, як європейські біржі зазнають втрат, а економіки, залежні від імпорту енергоносіїв, стикаються зі зростанням витрат, Норвегія переживає неочікуваний бум. Британська газета Financial Times зазначила, що Норвегія найбільше виграє від війни на Близькому Сході.
Багаті стають ще багатшими
Війна, яка дестабілізує світову економіку, водночас, зміцнює одну з найбагатших економік Європи. Доходи Норвегії від експорту нафти й газу різко зросли від початку конфлікту між Сполученими Штатами, Ізраїлем та Іраном. За ринковими оцінками, ціна на нафту піднялася приблизно з 72 до майже 97 доларів за барель, що приносить Норвегії додаткові 500 мільйонів крон щодня. Ще більший вплив має газовий ринок — зростання цін із 31,6 до 51 євро за мегават-годину генерує близько 830 мільйонів крон додаткового доходу щодня. Оцінюється, що держава нині заробляє щодня на 1,33 мільярда крон більше, ніж до початку війни.
До державної скарбниці
Загалом, майже 90 відсотків цих прибутків надходить безпосередньо до держави, через податки та частки в енергетичному секторі.
Норвезька фондова біржа також відображає цю ситуацію. Індекс OBX зріс на 17 відсотків, що ставить країну серед найуспішніших розвинених ринків світу. У глобальному рейтингу, Норвегія нині посідає шосте місце серед 92 проаналізованих індексів.
Втім, не всі сприймають цю ситуацію, як привід для оптимізму, а історія свідчить, що під час війни прибутки часто концентруються в руках небагатьох.
Економісти зауважують, що вищі ціни на енергоносії означають також зростання інфляції, подорожчання товарів і потенційно вищі процентні ставки. Навіть у Норвегії, попри рекордні державні доходи, звичайні мешканці можуть відчути погіршення фінансового становища.
Історичний збій на нафтовому ринку
Одним із ключових чинників зростання цін є напружена ситуація в Ормузькій протоці — стратегічному транспортному маршруті, через який, зазвичай, проходить близько однієї п’ятої світової нафти. Нині потік скоротився приблизно до 10 відсотків попереднього рівня, що спричинило найбільший збій у постачанні в історії ринку.
Коли глобальні ланцюги постачання руйнуються, ціни на енергію зростають, а разом із ними — економічна напруга в усьому світі.
Хоча Норвегія виграє від цієї ситуації, її керівництво зберігає обережність. Міністр фінансів підкреслив, що конфлікт не можна розглядати як економічну можливість.
— Війна — це завжди жах. Гинуть люди, руйнуються домівки, знищуються величезні цінності, — сказав він на прес-конференції.
Він також зазначив, що хоча історично Норвегія іноді отримувала економічну вигоду від глобальних конфліктів, наприклад, як морська держава під час Першої світової війни або, як виробник сировини під час нафтових криз 1970-х років — це не означає, що так є і зараз. Норвегія залишається економікою, сильно залежною від глобальної стабільності. А вона, в умовах зростаючої геополітичної напруженості, стає дедалі крихкішою.
Парадокс сучасної економіки полягає в тому, що прибутки одних країн часто зростають прямо пропорційно до втрат інших.