У норвезькій мові слово tilfluktsrom означає «укриття». Для багатьох мешканців це досі абстрактне поняття. Проте місцева влада дедалі частіше закликає громадян перевіряти, де знаходиться найближче укриття. Адже, якщо настане раптова криза, час на підготовку буде вимірюватися хвилинами.
Достатньо зайти на сайт комуни й у пошуку ввести слово tilfluktsrom. Також допоможе карта, розроблена Дирекцією з питань громадської безпеки та управління кризовими ситуаціями (DSB).
Норвегія нині має майже 20 тисяч укриттів. Переважну більшість – 19 тисяч – становлять приватні об’єкти, сховані у фундаментах шкіл, торговельних центрів чи житлових кооперативів. Загалом, вони пропонують місце для понад 2,5 мільйона осіб. Будівництво нових укриттів було зупинено у 1998 році рішенням парламенту.
Громадські укриття залишаються відкритими для кожного, хто опиниться поруч у момент кризи. За даними DSB, 50 норвезьких комун не мають жодного такого об’єкта, а лише 135 із 356 підтримують громадські сховища. Відповідальність за них лежить на місцевій владі, проте, в разі тривоги, їхнім обслуговуванням займається Цивільна оборона – Sivilforsvaret.
Приватні укриття – інша категорія. Формально публікувати їхні адреси заборонено, однак, закон зобов’язує власників підготувати їх до використання протягом 72 годин після оголошення загрози. Тоді двері відчиняються і для тих, хто випадково перебуватиме в будівлі – чи то офіс, дитсадок, чи готель.
– Деякі з цих приміщень розташовані у стратегічних місцях і можуть відіграти ключову роль у разі війни чи кризи безпеки, – пояснював в інтерв’ю NRK керівник Цивільної оборони Ейстейн Кнудсен-молодший. – Тому ми хочемо, щоб саме власники вирішили, чи публікувати їхні адреси.
За даними DSB, лише 300 тисяч норвежців мають доступ до громадських укриттів. Понад два мільйони можуть розраховувати на приватні об’єкти. Nordkapp, Vardø чи Røyrvik – саме у цих комунах теоретично місць в укриттях більше, ніж жителів. На іншому полюсі – десятки комун без будь-якого захисту.
Таємні укриття
Керівник Цивільної оборони Ейстейн Кнудсен-молодший, якого цитує NRK, зазначав, що деякі з цих приміщень знаходяться, наприклад, у місцях, які можуть відіграти важливу роль у разі можливої кризи безпеки чи війни.
– Тому ми хочемо, щоб власники укриттів самі приймали рішення – після оцінки ризику можливих негативних наслідків – чи хочуть вони, аби адреси цих приміщень стали публічними.
Громадські укриття призначені для всіх. Їх легко знайти, якщо пролунає сигнал тривоги. Приватні ж призначені лише для тих, хто перебуває у будівлі, де розташоване укриття. Офісні будівлі, школи, дитячі садки, житлові кооперативи, компанії, магазини чи готелі – приклади місць, що мають приватні укриття. Вони побудовані так, щоб вмістити людей, які перебувають у приміщенні.
Укриття в Норвегії
За даними DSB, близько 50 норвезьких комун не мають укриттів. Однією з них нібито була комуна Aure в регіоні Møre og Romsdal. Однак, коли NRK звернулося до її представниці, аби це підтвердити, з’ясувалося, що це неправда.
– Ми маємо три укриття, які щодня використовуємо для інших потреб, але які можна швидко перетворити на сховища, – сказала NRK мерка Aure, Ганне-Беріт Бреккен.
Вона вважає, що відсутність повного огляду укриттів у Норвегії – велике упущення з боку DSB. Це підтверджує і сам керівник Цивільної оборони. Протягом останніх двадцяти років укриттям надавали мало уваги.
Влада повторює одну рекомендацію: не біжіть у сховище в паніці. Якщо безпечніше залишитися там, де ви є – у підвалі, коридорі чи гаражі – оберіть саме це рішення. Укриття мають бути останнім варіантом.