Artykuł został opublikowany ponad 1 rok temu, dlatego zawarte w nim informacje mogą być nieaktualne.
Того часу цей регіон населяє народ, відомий як культура пізнього Дорсета, який полює на тюленів і оленів і славиться своїми прекрасно вирізьбленими фігурами з кісток.
Нова цивілізація фермерів
– Серед норманів є вождь вікінгів Ерік Рудий, який був вигнаний з Ісландії і приїхав на Гренландію, щоб заснувати нову цивілізацію фермерів, які будуть обробляти землю, – говорить для videnskap.dk Бйарне Грённов, професор арктичної археології в Національному музеї в Копенгагені.
Нове сільськогосподарське населення оселяється в Гренландії на наступні 450 років. Однак у XV столітті вікінги покидають острів. За словами Грённова, причини зникнення норманів з Гренландії невідомі, можливо, зміни клімату почали ускладнювати землеробство та скотарство.
З 1380 року Норвегія потрапляє під володіння данського короля. Тоді країна фіордів мала кілька залежних територій – серед яких Ісландія, Фарерські острови та саме Гренландія. Норвезько-данський союз стає початком данського переконання, що Гренландія належить їм.
Зацікавлення Гренландією
Дансько-норвезький пастор Ганс Егеде в XVIII столітті починає мріяти про подорож на Гренландію з метою навернення Гренландців до християнства. У 1721 році він розпочинає свою місію, але йому не вдається колонізувати острів. У 1731 році новий король вирішує припинити ці дії.
Згодом торговець Якоб Северін стає на чолі нового данського підприємства – метою стало збереження монополії на торгівлю ресурсами Гренландії. Данці отримують дуже бажані в Європі товари, такі як шкури тюленів і китовий жир, віддаючи натомість, зокрема, залізо, європейський одяг чи рибальські гачки. Хоча торгівля є взаємовигідною, однак саме данці диктують умови.
Данія успадковує Гренландію
У 1814 році данський король Фредерік VI, серед інших, висловлює підтримку військовому проекту Наполеона проти Англії. Однак Наполеон програє війну, і країни, які його підтримували, повинні передати частину своїх територій. Данія втрачає Норвегію на користь Швеції, але їй вдається зберегти колишні залежні території Норвегії. Як це сталося?
Як пояснює Торкілд К’єргаард, історик і колишній викладач Гренландського університету Ілісіматусарфік, можливо, Англія не хотіла сильної унії Швеції та Норвегії.
– Англійці самі хотіли мати вплив на ці території, а найлегше це було досягти, якщо Гренландія, Фарерські острови та Ісландія залишатимуться під данським управлінням. Данія була значно слабша за Англію, – говорить він для videnskab.dk.
Існують також інші, хоча малоймовірні, теорії, наприклад, така, що данський чиновник збрехав і сказав, що Гренландія завжди належала Данії.
Великі зміни в XX столітті
У 1933 році данський суверенітет над островом був визнаний на міжнародній арені. Однак, після Другої світової війни, колоніалізм піддається широкому засудженню. У 1979 році Гренландія починає боротися за автономію, яку вона остаточно здобуває у 2009 році.
Сьогодні ми все ще бачимо, що в дансько-гренландських відносинах саме Данія домінує. Гренландія, зрештою, економічно залежить від Данії, а колоніальне минуле відображається на гренландській культурі.
Dodaj komentarz