Kategorie
    • Aktualności
    • Aktywnie
    • Cecilies språk- og kulturhjørne
      • Nivå B1/B2
      • Nivå B2/C1
      • Nivå C1
    • Covid-19
    • Dzieci
    • Kulinaria
    • Kultura
      • Felieton
      • Film
      • Literatura
      • Muzyka
    • Na czasie
    • Ogólne
    • Opinia
      • Moim okiem
    • På norsk
      • Kronikk
    • PiR
    • Po godzinach
    • Podróże
    • Polecane
    • Polityka
    • Polityka lokalna
    • Popularne
    • Reportaże i wywiady
    • Społeczeństwo
      • Historia
      • Lokalnie
      • Ludzie
      • NAV
    • Środowisko
    • Warto przeczytać
    • Wędkarstwo
    • Wybory 2021
    • Wydarzenia
    • Zdrowie
      • Kręg po kręgu
    • Українською
    Facebook Twitter Instagram YouTube
    Facebook Instagram Twitter YouTube
    Razem Norge – polska gazeta w NorwegiiRazem Norge – polska gazeta w Norwegii
    • Kristiansand
    • Społeczeństwo
    • Dzieci
    • Aktywnie
    • Kultura
    • På norsk
    • Українською
    Razem Norge – polska gazeta w NorwegiiRazem Norge – polska gazeta w Norwegii
    Strona główna»Українською»Ми – хранителі цієї пам’яті. 80-та річниця повстання у Варшавському гетто
    Українською

    Ми – хранителі цієї пам’яті. 80-та річниця повстання у Варшавському гетто

    By Piotr Gliński18 kwietnia 2023Brak komentarzy5 minut czytania
    Warszawa. Most nad ul. Chłodną łączący dwie części getta. 1942 rok. Zbiory Narodowe Archiwum Cyfrowe.
    Udostępnij
    Facebook Twitter LinkedIn Email

    У квітні 1943 року, напередодні єврейського свята Песах, німці, які окупували польську столицю, оточили створений ними єврейський район – Варшавське гетто, готуючись до його остаточної ліквідації. 19 квітня німецька поліція та допоміжні сили СС увійшли в гетто, щоб завершити роботу зі знищення.

    Мешканці гетто ховалися в бункерах і сховках. Єврейські повстанці атакували німців із вогнепальною зброєю, коктейлями Молотова та ручними гранатами. Дві німецькі машини підпали за допомогою пляшок з бензином. Здивовані німці спочатку не змогли зламати впертого опору захисників.

    Зіштовхнувшись із сильним опором і початковими невдачами, німці почали систематично спалювати будівлі, перетворюючи вулиці гетто на вогняну пастку. Поки в гетто тривали бої, проти німців діяли польські підрозділи підпільної армії. Три частини Армії Крайової без успіху намагалися пробити стіни гетто за допомогою вибухівки. Приречені на знищення євреї оборонялися до початку травня. Останнім символічним актом повстання було зруйнування німцями Великої синагоги у Тломацькому у Варшаві.

    Повстання у Варшавському гетто було першим великоміським повстанням і водночас найбільшим повстанням єврейського населення під час німецької окупації. У другій половині дня 19 квітня 1943 року у фортеці Єврейського військового союзу на площі Мурановського бойовики символічно встановили на даху будівлі біло-червоний прапор Польщі та біло-блакитний прапор ŻZW. Це зображення двох прапорів – польського біло-червоного та сіоністського біло-блакитного, що майоріли разом на даху будинку над бойовим гетто, стало символом нерозривно переплетених польсько-єврейських доль. Через кілька місяців, у серпні 1944 року, вибухнуло Варшавське повстання – боротьба за вільну Польщу, найбільше повстання за свободу в історії Другої світової війни.

    Зіштовхнувшись із сильним опором і початковими невдачами, німці почали систематично спалювати будівлі, перетворюючи вулиці гетто на вогняну пастку.

    У польській історії, літературі, мистецтві та широко зрозумілій культурі можна знайти багато згадок про повстання. Повстання вселяли надію, підіймали настрій і втішали серця, але майже завжди їх жорстоко придушували загарбники та окупанти. Трагічні, часто неминучі, вони створили ідентичність спільноти й загалом принесли перемогу через багато років. Вони залишили сильний слід у польському суспільстві та польській історії.

    Саме тому вони стали темою, яку часто обговорюють в літературі, живописі та кіно. І хоча митці відображали їх різнопланово, вони майже ніколи не критикували саму ідею повстання, а виступали за боротьбу за свободу та підносили її на культурні п’єдестали.

    Варшава – столиця Польщі – стала містом двох повстань під час Другої світової війни, в яких зіткнулися євреї та поляки з німецькими злочинцями. Місто було остаточно зруйноване, знищене і спалене. Це доводить, наскільки сильним є польський імператив у прагненні до свободи.

    Можна поставити питання – чому саме Варшава. Тут варто нагадати, що у 1939 році, на початку німецького вторгнення до Польщі, у Варшаві проживало майже 370 000 євреїв. Вони становили близько 30 відсотків загальної кількості населення міста. Після початку Другої світової війни протягом наступного року до польської столиці прибуло ще майже 100 тисяч євреїв, систематично виселених німцями з приєднаних до Німецького Рейху територій та з окупованих територій Польщі. Навесні 1940 року німці почали створювати закритий єврейський район. Остаточно закриття гетто у Варшаві відбулося в листопаді 1940 року. Близько 400 000 євреїв жили за стінами, на площі 307 гектарів. У квітні 1941 року до гетто нахлинули переміщені особи. Кількість ув’язнених у стінах гетто зросла до 450 тис. людей. Я не випадково згадую ці дані. Варшавське гетто було найбільшим гетто, заснованим німцями під час Другої світової війни в Європі. У липні 1942 року вони почали масову депортацію євреїв із гетто до табору смерті в Треблінці. За оцінками, тоді було вбито від 250 000 до 300 000 євреїв. Близько 100 тис. померли в гетто від голоду та хвороб внаслідок створених німцями нелюдських умов.

    Ми кажемо «євреї», але треба пам’ятати, що вони були громадянами Польщі, багатонаціональної, багатокультурної ІІ Речі Посполитої. Тому нашим спільним обов’язком є ​​вшановувати повстання у Варшавському гетто – найбільше єврейське повстання Другої світової війни та перше міське повстання в окупованій Європі – і пам’ятати про мужність тих, хто чинив опір німецьким окупантам.

    Цими днями в Польщі відбувається понад 150 заходів, які супроводжують офіційні святкування 80-ї річниці повстання у Варшавському гетто. Ці заходи організовує або фінансує польський уряд, напр. в рамках програми підтримки діяльності зі збереження спадщини та пам’яті польських євреїв, яку реалізує Міністерство культури та національної спадщини. З того часу, як «Об’єднана правиця» прийшла до влади, ми більш ніж утричі збільшили витрати на установи, діяльність яких включає турботу про пам’ять, культуру та спадщину полікультурної польської нації, включно зі спадщиною єврейської меншини в Польщі, а також вшанування пам’яті Голокосту євреїв, здійснений німцями в окупованій Польщі.

    Серед установ, які субсидуються польським урядом, є: державні музеї в колишніх німецьких таборах смерті: Музей Аушвіц-Біркенау в Освенцімі; Музей у Майданку (з філіями: Музей і меморіальна зона в Белжцу та Собіборі); Музей Штутгофа в Штутово; Музей Треблінки; Музей Гросса-Розена в Рогозниці; Музей – Меморіальне місце К. Л. Плашув в Кракові. А також Музей Варшавського гетто, Музей поляків, що рятували євреїв під час Другої світової війни імені родини Ульмів в Марковій, Музей пам’яті жителів Освенцімщини, Музей історії польських євреїв POLIN, Єврейський історичний інститут ім. Емануеля Рінгель Блюма. Це як інституції, що діють десятиліттями, часто недостатньо фінансовані в минулому, так і інституції, створені в останні кілька років задля пам’яті: Музей Варшавського гетто, Музей поляків, що рятували євреїв під час Другої світової війни ім. Родини Ульмів у Марковій, Музей пам’яті жителів Освенцімщини.

    Сьогодні Варшава – місто живих. Польща – це земля живих. Ми пам’ятаємо минуле і, спираючись на історичний досвід, хочемо будувати краще майбутнє. Проте ми не забуваємо тих, хто загинув чи був убитий. Пам’ять, що передається з покоління в покоління, має бути вічною. І сьогодні ми – її хранителі.

    Udostępnij. Facebook Twitter LinkedIn Email

    Warto przeczytać

    Благодійний концерт „Тепла зустріч” Підтримка постраждалих від обвалу дамби в Херсоні

    Стук! Стук! – Я не є вашим поляком. Голос у дискусії про дискримінацію

    Увага! Тестування систем сигналізації!

    Zostaw kometarz Anuluj komentarz

    Nielegalne polowanie na ptaki

    Społeczeństwo 5 listopada 2021

    Tydzień temu w piątek w Kristiansand zatrzymano włoskich myśliwych, którzy mieli wypłynąć promem z kraju.…

    Wpadka w Dyreparken

    16 maja 2023

    Norwegia: Najwyższa liczba zgonów od początku pandemii

    10 marca 2022

    Moje „lato gorącej laski”

    29 czerwca 2023

    Baczyński: Orfeus i Warszawa. Dikt i utval

    4 kwietnia 2023

    Bergen. Święto Erytrejczyków, zamieszki w mieście

    3 września 2023

    Dlaczego angażuję się w politykę?

    11 czerwca 2023

    Jedenaste: nie symuluj

    30 maja 2023

    Znali go wszyscy, uwielbiało wielu: Ryszard Riedel i Dżem

    14 września 2022

    Ustalenia z nadzwyczajnego spotkania Rady Miasta

    31 maja 2021

    Den polske mobiliseringen. Ukrainere er rørt 

    18 marca 2022

    Na wypadek awarii miej w zapasie gotówkę

    17 maja 2022

    Nigdy uczciwie nie rozliczono tej wojny

    8 października 2021

    Przemycał 100 kg narkotyków do Norwegii. Usłyszał wyrok

    1 czerwca 2023

    Narvik: „Trud i zwątpienie” – wystawa poświęcona polskim jeńcom wojennym w Norwegii

    24 maja 2022
    Dane kontaktowe

    Polsk-Norsk Forening Razem=Sammen

    nr org. 923 205 039

    tel. +47 966 79 750 – Katarzyna
    tel. +47 968 67 210 – Sylwia

    e-mail: kontakt@razem.no

    VIPPS: #588852

    Więcej o nas »

    Ostatnio dodane

    Sztuczne łzy czy szczery żal Erny?

    23 września 2023

    Przemoc zaczyna się już w przedszkolu

    22 września 2023

    Lekarz oskarżony o filmowanie podczas badań ginekologicznych. 200 osób ma status pokrzywdzonych

    21 września 2023
    Najnowsze komentarze
    • Katarzyna Karp - Alkoholizm w Skandynawii
    • Adam - Alkoholizm w Skandynawii
    • Konrad - Taras Boroweć ps. „Bulba”, przeciwnik Bandery i Rzezi Wołyńskiej
    • Marta - Zakazane zabawy
    Facebook Instagram Twitter YouTube

    Ansvarlig redaktør: Katarzyna Karp | Adm. direktør: Sylwia Balawender
    Razem Norge arbeider etter Vær Varsom-plakatens og VVP regler for god presseskikk. Alt innhold er opphavsrettslig beskyttet.

    © 2023 Razem=Sammen | Made in Kristiansand

    Wprowadź szukaną frazę i naciśnij Enter, aby przejść do wyników wyszukiwania. Naciśnij Esc, aby anulować.