Close Menu
  • På norsk
  • Українською
  • Wiadomości
  • Społeczeństwo
  • Kultura
  • Reportaże i wywiady
  • Zdrowie
  • Aktywnie
Kategorie
  • Aktywnie
    • Podróże
    • Sport
    • Wędkarstwo
  • Kultura
    • Felieton
    • Film
    • Literatura
    • Muzyka
  • På norsk
    • Cecilies språk- og kulturhjørne
    • Kronikk
  • Reportaże i wywiady
  • Społeczeństwo
    • Dzieci
    • Historia
    • Kulinaria
    • Lokalnie
    • Ludzie
    • NAV
    • Opinia
    • Środowisko
  • Wiadomości
    • Polityka
      • Polityka lokalna
  • Zdrowie
    • Covid-19
  • Українською
Facebook X (Twitter) Instagram YouTube
Facebook Instagram X (Twitter) YouTube Spotify
Razem Norge – polska gazeta w NorwegiiRazem Norge – polska gazeta w Norwegii
  • På norsk
  • Українською
  • Wiadomości
  • Społeczeństwo
  • Kultura
  • Reportaże i wywiady
  • Zdrowie
  • Aktywnie
Razem Norge – polska gazeta w NorwegiiRazem Norge – polska gazeta w Norwegii
Strona główna»Українською»Їжа – важлива частина культури
Українською

Їжа – важлива частина культури

By Oleksandra Stepaniuk22 września 2025Brak komentarzy4 minuty czytania
Foto: Oleksandra Stepaniuk
Udostępnij
Facebook Twitter LinkedIn Email

Після початку повномасштабної війни багато українців знайшли прихисток у скандинавській Норвегії. Ця країна майже завжди очолює список найміцніших економік світу,  поруч із Японією та Швейцарією. Міцні демократичні інститути та свобода слова – характерні риси Норвегії. Водночас, інтеграція українців у норвезьке суспільство має свої труднощі, адже це не лише питання житла чи роботи, а й глибшого прийняття нової культури, традицій та правил життя. Українці завжди любили смачно поїсти, пригостити своїх друзів на різні свята національними стравами або ж, навіть, дотримуватися великого посту перед Паскою. Та чи легко приготувати українцям  звичні страви у Норвегії? 

Доступність звичних продуктів – маленький, але важливий крок

Культурна адаптація починається з таких простих речей, як харчування. Для багатьох українців переїзд означає не лише країни, але й зміни звичного раціону. Коли людина тільки переїхала до Норвегії, знайти у магазині гречку чи манку, здається, неможливим, але ситуація з часом змінюється. Сьогодні супермаркети, як, наприклад,  Ківі чи Рема1000, пропонують продукти, які знайомі українцям з дитинства: гречку, соняшникову олію, навіть свіжу редьку. Улюблені ягоди, такі як малина чи полуниця,  або ж огірки чи гриби, тут збираються влітку на спеціальних грядках, яких багато у кожному регіоні, треба знайти такі місця у своєму регіоні, прийти  туди, самостійно зібрати плоди та сплатити за кілограми це називається “selvplukk” (blåbær, agurker,jordbær), ціни зазвичай вполовину меньше супермаркеті. 

Це може здатися дрібницею, але насправді, харчові звички формують відчуття “дому”. Коли мама має можливість готувати звичайну кашу чи борщ для сім’ї – це значно покращує перебування  далеко від батьківщини. Так, здавалося б, прості речі зменшують культурний шок і створюють відчуття, що Норвегія стає трішки ближче до України.

Foto: Oleksandra Stepaniuk

Риба та ікра

У Норвегії риба – повсякденна основна їжа, ікра ж використовується як популярна закуска,  її можна купити у вигляді намазки на хліб. На українському столі риба займає особливе місце та є символом достатку і гостинності. Ми також любимо сьомгу, тріску, тунця, крабові палички та червону ікру. 

Вперше ікру я знайшла на рибному ринку (Fiske Brygge) який є у кожному великому місті Скандинавії. То була маленька баночка, десь 30 грамів не дуже солоної та дрібної але достатньо свіжої ікри. Перед наступним Різдвом я змогла знайти ікру, більш звичного для мене смаку, у норвезькому магазині Meny, а згодом – гарну ікру завезли і до польського магазину. Взагалі, складається враження, що норвежці завозять популярні в Україні продукти, щоб гості почувалися “як удома”.

Пам‘ятаю,  як у Києві полюбляла купувати сьомгу з Норвегії у магазині Сільпо,  тому, що вона була дуже смачна та завжди свіжа. Зараз живу тут і спостерігаю за тим, як харчуються місцеві. Молодь тут не дуже любить рибу, вона віддає перевагу напівфабрикатним піцам або ж, частіше харчується у кафе, на відміну від людей старшого покоління, які люблять рибу, чи овочі. Традиції вечеряти у затишному колі сім’ї на свята, чи просто на вихідні, у Норвегії також популярні, як і в Україні. Все частіше ці вечері стають змішаними українсько-норвезькими, що дозволяє ділитися культурними традиціями з друзями. Один мій знайомий розповів,  як пригостив своїх норвезьких друзів гречаною кашею із котлетою, і вони були у захваті. 

Українська чи норвезька? 

Підсумовуючи, варто зазначити, що норвезька кухня поєднує в собі простоту, натуральність і повагу до традицій. Вона виросла з природних умов країни: холодного клімату, довгих зим і близькості до моря. Тому основою харчування тут є риба, морепродукти, м’ясо, картопля та сезонні овочі. Для українців це може здатися дещо незвичним, адже тут немає такого різноманіття борщів, вареників чи домашньої випічки, до яких ми звикли. Проте є чимало спільного – любов до свіжих продуктів, простих рецептів і ситних страв.

Українцям у Норвегії важливо знати, що більшість наших продуктів можна знайти у великих супермаркетах або спеціалізованих магазинах. Крім того, варто спробувати місцеві делікатеси – лосося, тріску, коричневий солодкуватий сир brunost, а також десерти з пакетиків такі як брауні, меренга та соуси до них. Це допоможе не лише урізноманітнити раціон, а й краще зрозуміти культуру та традиції цієї чудової країни.

Їжа завжди була й залишається способом спілкування та обміну культурою. Для українців у Норвегії вона може стати містком між домом і новим середовищем. Відкритість до нових смаків і водночас збереження власних кулінарних звичок – дозволять почуватися комфортніше та швидше адаптуватися до життя в цій північній країні

Udostępnij. Facebook Twitter LinkedIn Email

Powiązane

51 nastolatków z objawami zatrucia. Niepokojący finał imprezy w Lørenskog

„Poznajmy się!” Festiwal Polskiej Kultury w Oslo

11. november – de frie polakkers dag

Zostaw kometarz Anuluj komentarz

Na czasie

Mięso chorych łososi trafia nielegalnie na europejskie rynki

Wiadomości 3 listopada 2025

Trwa nielegalny eksport mięsa łososia hodowlanego do zakładów przetwórczych w Europie. W wyniku oszustwa nieuczciwych…

Między żałobą a wdzięcznością – mały przewodnik po przeżywaniu straty

1 listopada 2025

Norwegia: Odeszli w 2025

1 listopada 2025

Ukraińskie kino pod ostrzałem: jak kręci się filmy w czasie wojny

31 października 2025

Norwegia nieprzygotowana na klęski żywiołowe

30 października 2025

Polka Night Fever – polska biesiada w Kristiansand

29 października 2025

Jak państwowy Equinor traktuje migrantów

29 października 2025

Polonia w Norwegii po raz szósty z akcją dla dzieci z Domów Dziecka w Polsce

28 października 2025

Mieszkańcy Norwegii coraz bardziej zadłużeni

28 października 2025

Osunięcie ziemi w Oslo: Ewakuowano setki studentów

27 października 2025

Steinvikholm. Zamek – forteca w Norwegii

26 października 2025

Nie tylko Quisling – Norwegowie kręcą serial o innym zdrajcy narodu

25 października 2025

Kto naprawdę decyduje, co wolno powiedzieć w internecie?

24 października 2025

Strzelanina – jak reagować? Obowiązkowe kursy dla kadry szkół w Oslo

23 października 2025

Norwegia usuwa dofinansowanie na noclegownie interwencyjne i centra pomocy dla imigrantów

22 października 2025
Dane kontaktowe

Polsk-Norsk Forening Razem=Sammen
nr org. 923 205 039

tel. +47 966 79 750

e-mail: kontakt@razem.no

Redakcja i współpraca »

Ostatnio dodane

51 nastolatków z objawami zatrucia. Niepokojący finał imprezy w Lørenskog

12 listopada 2025

„Poznajmy się!” Festiwal Polskiej Kultury w Oslo

11 listopada 2025

11. november – de frie polakkers dag

11 listopada 2025
Współpraca

Razem Norge jest laureatem nagrody "Redakcja medium polonijnego 2025", przyznawanej przez Press Club Polska.

Facebook Instagram X (Twitter) YouTube

Informujemy, że polsko-norweskie stowarzyszenie Razem=Sammen otrzymało za pośrednictwem Stowarzyszenie "Wspólnota Polska" dofinansowanie z Ministerstwa Spraw Zagranicznych w ramach konkursu Polonia i Polacy za Granicą 2024 – Media i Struktury. Nazwa zadania publicznego: Wsparcie działalności organizacji polonijnych w krajach skandynawskich Kwota dotacji 2024: 78,587.60 PLN w 2024 r. Całkowita wartość zadania publicznego 2024: 232 704,80 PLN Data podpisania umowy: Październik 2024 r. Wsparcie w ramach projektu dotyczy m. in. dofinansowania kosztów wynajmu pomieszczeń, ubezpieczenia, wynagrodzeń pracowników, zakupu materiałów biurowych oraz innych kosztów funkcjonowania organizacji.

Ansvarlig redaktør: Katarzyna Karp | Administrasjonssjef: Sylwia Balawender
Razem Norge arbeider etter Vær Varsom-plakatens og VVP regler for god presseskikk. Alt innhold er opphavsrettslig beskyttet.

© 2025 Razem=Sammen | Made in Kristiansand

Wprowadź szukaną frazę i naciśnij Enter, aby przejść do wyników wyszukiwania. Naciśnij Esc, aby anulować.