Цьогорічні Зимові Олімпійські ігри назавжди ввійдуть в історію Норвегії. Норвежці завершили Олімпіаду з вражаючим результатом у 40 медалей, серед яких 18 золотих, 12 срібних та 11 бронзових, встановивши абсолютний рекорд в історії зимових Ігор.
XXV Зимові Олімпійські ігри проходили в Мілані та Кортіні (Італія) з 4 по 22 лютого 2026 року. В Олімпіаді взяли участь 2916 спортсменів, які змагалися у 16 дисциплінах, загалом у 116 подіях.
Символом норвезької домінації став Йоганнес Хьосфлот Клебо, який увійшов до історії як найвидатніший атлет одних зимових Ігор. Норвезький лижник здобув шість золотих медалей із шести можливих, що раніше не вдавалося нікому. Його виступи були не лише спортивним тріумфом, а й демонстрацією неймовірної психологічної та фізичної витривалості.
Шість золотих медалей попри хворобу
Останнє золото Клебо виборов у мас-старті на 50 кілометрів — дистанції, яка часто стає брутальним тестом на витривалість. Як з’ясувалося пізніше, норвежець стартував ослабленим через інфекцію, а ще в день змагань не було впевненості, чи вийде він, взагалі, на старт. Сам спортсмен після фінішу зізнався, що ніколи раніше не був настільки виснажений як фізично, так і емоційно.
— Я не зовсім можу підібрати слова. Це були екстремальні дні. Можливість завершити все саме так, навіть якщо сьогодні був страшенно важкий день, і мені здається, що все пролетіло неймовірно швидко… Зараз я просто настільки втомлений, що сам до кінця не розумію. Відчуваю, що я — це не я, — сказав Йоганнес Хьосфлот Клебо в інтерв’ю для NRK.
Попри труднощі, у вирішальний момент спортсмен був поза конкуренцією. На останньому колі він залишив суперників далеко позаду і закріпив історичний результат.
Потрійний норвезький подіум
Гонка на 50 кілометрів завершилася повністю норвезьким подіумом. Разом із Клебо на призових місцях опинилися Мартін Льовстрем Нюнґет та Еміль Іверсен. Протягом більшої частини дистанції лише ця трійка претендувала на перемогу, а їхня перевага над іншими учасниками лише зростала.
Норвежці прийняли ризиковане, але зрештою переможне рішення — не змінювати лижі попри проблеми зі зчепленням, тоді як багато суперників не змогли витримати темп або взагалі не фінішували.
Рекорд, який може бути не побитий ще довго
Шість золотих медалей одного атлета та 18 золотих медалей однієї країни на одній Олімпіаді — це досягнення, які ще довго можуть залишатися недосяжними. Норвегія не просто виграла медальний залік, а зробила це в стилі абсолютної домінації, особливо в лижних гонках, двоборстві, стрибках з трампліна та біатлоні.
До списку олімпійських чемпіонів також увійшли, зокрема, стрибунка з трампліна Анна Одіне Стрьом, двоборець Єнс Лурос Офтебро, фристайліст Бірк Рууд та біатлоніст Йоганнес Дале-Шевдал — кожна з цих перемог формувала образ Ігор як норвезького тріумфу, як особистого, так і командного.
Історичні перемоги Стрьом
Стрибки з трампліна також принесли Норвегії медалі, а однією з головних героїнь Ігор стала Анна Одіне Стрьом. Норвежка здобула дві індивідуальні золоті медалі — спочатку на нормальному, а потім на великому трампліні, вписавши своє ім’я в історію жіночих олімпійських стрибків. Вона стала четвертим представником стрибків з трампліна в історії та першою жінкою, яка виграла два індивідуальних золота на одній Олімпіаді.
Крім того, у змішаному командному турнірі Норвегія виборола срібну медаль у складі Анни Одіне Стрьом, Крістоффера Еріксена Сундала, Ейрін Марії Квандаль та Маріуса Ліндвіка. Сундал, разом із Йоганном Андре Форфангом, також здобули бронзу в змаганнях дуетів.
Норвезькі «шахраї» стали медалістами
Контроверсію серед вболівальників та експертів викликала участь у змаганнях двох норвезьких медалістів, Йоганна Андре Форфанга та Маріуса Ліндвіка. Під час минулорічного чемпіонату світу в Тронгеймі норвежців спіймали на шахрайстві — недозволених модифікаціях комбінезонів.
Після повторних перевірок Міжнародної федерації лижного спорту та сноубордингу (FIS), Форфанг і Ліндвік були тоді дискваліфіковані, а справа викликала величезний резонанс у світі стрибків. Зрештою, спортсмени були відсторонені лише на літній сезон і з початком зимового сезону були допущені до змагань.
Особиста трагедія стрибуна
Медаль для Форфанга мала не лише спортивний, а й особистий вимір. За кілька тижнів до початку Ігор, після тривалої боротьби з онкологією, помер його батько, Гуго. Тому бронзова медаль, здобута в турнірі дуетів, стала символом дотриманої обіцянки.
— Я думав, що він все ще буде тут під час Ігор, тому це нереально і неймовірно важко, що він не зміг це прожити. Тато дуже хотів, щоб я поїхав і завершив те, що, попри все, є нашим спільним із татом проєктом, — сказав Форфанг для NRK на початку Олімпіади.
Ігри, що увійдуть в історію
Цьогорічні Зимові Олімпійські ігри стали для Норвегії чимось більшим за просто спортивний успіх. Вони стали підтвердженням багаторічної системи підготовки, культури спорту та послідовності у вихованні чемпіонів. А Йоганнес Хьосфлот Клебо вже зараз посідає місце в пантеоні найвеличніших спортсменів в історії зимових Ігор.