Artykuł został opublikowany ponad 2 lata temu, dlatego zawarte w nim informacje mogą być nieaktualne.
Працівники, такі як Паль Тесакер Фоссо, координатор місцевого культурного центру, мають прибрати особисті речі зі своїх офісів — символи, які можуть сприйматися як політичні, зокрема, наприклад, райдужний прапор. З серпня Фоссо тримав на своєму столі маленький райдужний прапорець як знак підтримки ЛГБТК-спільноти та солідарності з місцевою подією (Queer Sørlandsdagene), що просуває сексуальну рівність. — Вважаю важливим підтримувати всіх членів суспільства, тому тримав прапор на столі, — каже він у коментарі норвезькому телеканалу NRK – новини, телебачення і радіо з Норвегії та всього світу. Однак тепер, згідно з рішенням влади, прапор має зникнути.
Перша громада в країні з такими вказівками
Громада Люнгдал стала першою в Норвегії, яка формально визначила, що державні службовці можуть мати в своїх офісах. Нові правила, затверджені міською радою, за ініціативи мера Унні Нільсен Хусой (FrP), передбачають, що офіси державних службовців є громадськими просторами і не повинні бути прикрашені у спосіб, здатний викликати суперечки. — Якщо ви працюєте в державній установі, ви повинні бути нейтральними у своїх переконаннях. Не можна виставляти релігійні чи політичні символи, — пояснює Хусой. Нові вказівки були ухвалені голосуванням 5 проти 2, підтримані Партією прогресу (FrP), Партією праці (Ap), Християнською народною партією (KrF) та Центристською партією (Sp). Однак партії Праві (H) і Ліберальна (V) виступили проти, вважаючи такі правила зайвим втручанням.
Здоровий глузд чи надмірний контроль?
Багато критиків вважає, що рішення влади Люнгдалу є зайвим обмеженням, яке може призвести до надмірного контролю над працівниками. — Думаю, це питання можна було б вирішити без окремих вказівок, — сказав Бернт Мушом із Høyre (за NRK). Відкриття до змін по всій країні?
Запровадження таких суворих правил в одній громаді може стати прецедентом для інших муніципалітетів Норвегії. Хусой прогнозує, що Люнгдал матиме більше послідовників. — Думаю, інші громади почнуть розглядати впровадження подібних правил. Це питання стосується як державних службовців, так і того образу, який ми хочемо створити як державні установи. Наразі організація муніципального сектору (KS) не має загальнонаціональних вказівок щодо того, як службовці повинні оформляти свої офіси. Тому рішення Люнгдалу викликає зацікавлення та дискусію: скільки особистих акцентів можна дозволити в громадських просторах, які займають державні службовці. Чи, насправді, підуть інші громади за прикладом Люнгдалу? Чи, можливо, це рішення спричинить загальнонаціональний спротив? Відповідей доведеться чекати, але одне можна сказати напевно — маленька громада на півдні Норвегії відкрила двері до ширшої дискусії про межі нейтральності в громадській сфері. А яка твоя думка? Запрошуємо до обговорення.
Dodaj komentarz