Де моя дитина? Чи живий мій чоловік? Чи хтось знає, де його утримують? Для тисяч українських родин війна означає також життя без відповідей на найважливіші запитання про долю близьких. Норвегія виділяє ще 25 мільйонів крон на допомогу в пошуку викрадених дітей і зниклих безвісти людей, а також на підтримку тих, хто повертається в Україну з Росії.
Від початку повномасштабного російського вторгнення українських дітей незаконно депортували або примусово вивозили на територію Росії. Невідомою залишається також кількість українських цивільних, позбавлених волі. За кожною з цих людей стоїть родина, яка іноді протягом багатьох місяців не знає, що сталося з її близькою людиною.
Тепер Норвегія вирішила збільшити допомогу, призначену саме для них.
– Ми повинні й надалі привертати увагу до цих питань і намагатися допомагати українцям, яких торкнулася війна, – заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде, оголошуючи про нову підтримку.
25 мільйонів крон для дітей, зниклих безвісти та ув’язнених
Кошти будуть розподілені між двома міжнародними організаціями.
15 мільйонів крон отримає ЮНІСЕФ. Кошти, зокрема, спрямують на допомогу українським дітям, які повертаються в країну і потребують підтримки, щоб знову адаптуватися в родині та суспільстві, отримати доступ до освіти, а також психологічну та соціальну допомогу.
Родини часто не знають, де перебувають їхні близькі
Ще 10 мільйонів крон отримає Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ). Організація, зокрема, займається пошуком зниклих безвісти, встановленням долі людей, позбавлених волі, а також допомагає підтримувати зв’язок між ними та їхніми родинами.
Міністерство закордонних справ Норвегії звертає увагу на те, що багато українських цивільних утримуються Росією у дуже важких умовах. Згідно зі звітами, на які посилається норвезький уряд, ці люди можуть зазнавати ізоляції, катувань та іншого нелюдського або принизливого поводження. Часто вони не мають належної медичної допомоги, достатньої кількості їжі та доступу до адвоката.
Проблема стосується як цивільних, так і військовополонених. Їхні родини часто протягом тривалого часу не знають, де перебуває їхня близька людина, у якому вона стані, а іноді навіть не знають, чи вона жива. Саме тому частину норвезьких коштів спрямують на пошук зниклих безвісти та встановлення їхньої долі.
Норвегія, Канада та Україна зустрілися в Торонто
Про нову підтримку було оголошено під час міжнародної конференції Pathways to Peace: Returning Ukrainian Children, Detained Civilians, and Prisoners of War, яка відбулася 28–29 вересня в Торонто. Її спільними господарями були Канада, Україна та Норвегія. Темою зустрічі були не постачання зброї чи ситуація на фронті.
Учасники обговорювали, як повертати додому депортованих дітей, цивільних і військовополонених, як встановлювати долю зниклих безвісти, а також як допомагати людям, після їхнього повернення.
Представники країн та організацій-учасниць заявили про готовність продовжувати співпрацю у питаннях повернення, реабілітації та реінтеграції людей, які повертаються в Україну.
Норвезьку делегацію очолював державний секретар Міністерства закордонних справ Ейвінд Вад Петерссон. Він також модерував панель, присвячену українським цивільним, яких незаконно утримує Росія.
Допомога не починається з нуля
Додаткові 25 мільйонів крон є частиною значно ширшої гуманітарної підтримки Норвегії.
Від 2022 року Норвегія передала ЮНІСЕФ понад мільярд крон на діяльність в Україні. Близько 80 мільйонів крон із цієї суми було конкретно спрямовано на допомогу, пов’язану з викраденими дітьми.
За цей самий період, Міжнародний комітет Червоного Хреста також отримав понад мільярд крон норвезької підтримки. Ще 40 мільйонів крон було спрямовано до Центрального агентства з розшуку МКЧХ, яке, зокрема, займається встановленням долі зниклих безвісти.
Нові кошти мають посилити ці заходи.
Знайти людину – лише перший крок
У випадку депортованих дітей, саме встановлення їхнього місця перебування часто є лише початком довгого процесу: повернення в Україну, возз’єднання з родиною, повернення до школи, надання медичної та психологічної допомоги – одним словом, спроби відновити нормальне життя.
Схожа ситуація і з цивільними та військовополоненими, які повертаються з полону.
Під час конференції в Торонто багато уваги приділили не лише їхньому поверненню, а й реабілітації та реінтеграції.
За дипломатичною мовою та мільйонами крон стоять дуже конкретні людські історії: дитина, яку потрібно знайти, батько чи мати, які чекають на звістку, родина, яка не знає, чи живий її близький.
І людина, якій після повернення з полону потрібна допомога, щоб знову побудувати своє життя.