Гейрангер — одна з наймальовничіших територій на землі. Він також внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Цей величезний фіорд, ідилічний пейзаж Норвегії, справді захоплює.
Натовпи туристів
У селищі проживає близько 250 мешканців. Проте щороку це місце відвідують близько 700 тисяч туристів. Саме через їхню присутність кажуть, що в Гейрангері завжди людно. Також побутує приказка: «Там хвиля може забрати все…»
Протягом останніх 400 років
За останні 400 років у Норвегії було зафіксовано чотири великі зсуви ґрунту. Це, ніби прелюдія до того, що з часом може спіткати все селище Гейрангер. Як стверджують науковці, тут є ділянки, які регулярно підмиваються водними потоками, що порушує їхню стабільність. Руйнування цих територій відбувається через гору Окнесет (Åkneset) — вона дуже нещільна і поглиблює корозійне пошкодження всієї місцевості.
Припущення
Вважається, що якщо Гейрангер накриє 70-метрова водяна хвиля, він може просто зникнути з лиця землі. Ця небезпека була виявлена на початку минулого століття таким чином: маленький хлопчик Пер Окнес жив у 1940-х роках на фермі неподалік. Тоді на фермі мешкало лише 24 особи. Їхньою роботою та джерелом існування було розведення кіз. Вздовж зелених схилів тамтешніх гір саме діти випасали кіз, і серед них був малий Пер. Пасучи тварин, діти гралися на гірських схилах. Вони засовували руки в розщелину гори Окнесет або кидали туди камінці. Одного разу, кинуте каміння застрягло так, що його неможливо було дістати, а за кілька місяців воно просто зникло в безодні гори. Відтоді, діти більше не хотіли там пасти кіз, а гору почали називати «Рухомою горою».
З плином часу
Минали роки. У 1950-х господарство батьків Пера спорожніло. Але це місце завжди було для них чимось особливим і важливим. Ставши дорослим, Пер повернувся на місце старої загороди для кіз. Він пішов подивитися і на ту розщелину, яку пам’ятав з дитинства. Замість неї, він побачив жахливе видовище: щілина перетворилася на прірву, вона значно розширилася і тепер мала кілька метрів завширшки. Молодий чоловік налякався і швидко повідомив про це місцеву пресу. Для влади комуни це було дуже незручне питання, оскільки воно могло відлякати потенційних туристів.
Попри все
Наполегливість та постійні звернення Пера призвели до того, що згадана гора перебуває під постійним наглядом. Відповідні служби, в міру своїх можливостей, доглядають за горою, щоб у разі потреби швидко прийти на допомогу.
Легенда
Норвезькі духи, як розповідають старі люди, обожнювали жити на схилах гір, а найвідважніші — навіть на їхніх вершинах. У давні часи норвежці вшановували духів-охоронців саме біля підніжжя гір, приносячи їм хліб та сушене м’ясо. Одного разу, коли в Норвегії була економічна криза, духи отримали значно скромніші дари, які їх не задовольнили. Найвеличніший з духів зі злості вдарив по горі Окнесет, і відтоді в ній з’явилася небезпечна розщелина, що загрожує життю багатьох норвежців. Також часто кажуть, що це місце прокляте.