П’ять чи сім років? Від цієї різниці залежить, коли українці, які перебувають у Норвегії під колективним захистом, зможуть перейти на дозвіл на проживання, що дає підставу для отримання постійного статусу.
Міністерство юстиції та громадської безпеки Норвегії (Justis- og beredskapsdepartementet) пропонує внести зміни до Закону про іноземців (utlendingsloven). Максимальний термін дії тимчасового колективного захисту (midlertidig kollektiv beskyttelse) планують збільшити з 5 до 7 років.
Що зміниться?
За чинними правилами, після п’яти років перебування під колективним захистом людина може отримати інший дозвіл на проживання, який дає підставу для подальшого отримання постійного дозволу. Після цього необхідно ще три роки проживати в Норвегії на підставі такого дозволу та виконати інші законодавчі вимоги.
Уряд пропонує перенести перехід до такого дозволу на сьомий рік, але скоротити наступний період із трьох до двох років. Таким чином, найраніша можливість отримати дозвіл, що дає підставу для постійного проживання, зміститься з восьмого на дев’ятий рік перебування в Норвегії.
Це не означає автоматичного отримання постійного проживання через дев’ять років: заявник повинен відповідати всім іншим вимогам законодавства.
| Показник | Чинні правила | Пропозиція |
| Максимальний термін колективного захисту | 5 років | 7 років |
| Перехід на дозвіл, що дає підставу для постійного проживання | після 5 років | після 7 років |
| Наступний період до подання заяви на постійне проживання | 3 роки | 2 роки |
| Найраніша можливість отримати постійне проживання | через 8 років | через 9 років |
Джерело: Utrop та консультаційний документ Міністерства юстиції та громадської безпеки.
Міністерство обґрунтовує пропозицію необхідністю довгострокового планування та уникнення проблем із розглядом заяв про надання притулку. На думку відомства, Норвегія також не повинна суттєво відрізнятися від країн ЄС і Данії.
У консультаційному документі (høringsnotat) міністерство визнає, що зміни матимуть негативні наслідки для людей, яких вони стосуються.
«Передбачається, що посилення тимчасового характеру перебування матиме негативні наслідки для людей, яких це стосується», – йдеться в документі.
36 відгуків, 18 із них – критичні
Utrop проаналізував усі 36 відгуків, поданих під час консультацій. За підрахунками видання, 18 із них містять критику пропозиції або її ключових положень, чотири мають змішану оцінку, а шість є позитивними. Решта вісім не увійшли до жодної з цих трьох категорій.
Таким чином, половина всіх поданих відгуків містить критичні зауваження до проєкту.
Організація BRO UA Norge, яка допомагає українським біженцям, виступає проти продовження тимчасового захисту без чіткого шляху до отримання постійного дозволу на проживання. Вона пропонує зараховувати весь або частину періоду перебування під колективним захистом до терміну, необхідного для отримання постійного проживання.
На думку організації, люди, які навчаються, працюють неповний робочий день або доглядають за близькими, можуть бути так само інтегрованими в норвезьке суспільство, як і ті, хто працює повний робочий день.
Юридична фірма Nierzwicki & Bluszko, яка обслуговує клієнтів, зокрема польською мовою, виступає за збереження п’ятирічного терміну.
– Ми підтримуємо продовження захисту, але не подальшу тимчасовість без реальної можливості отримати постійне проживання після п’яти років, – йдеться у відгуку, який цитує Utrop.
Голоси українців
Кристина Шанталій (Krystyna Shantalii) вивчає економіку та менеджмент в Університеті Південно-Східної Норвегії (USN) і працює на 40-відсоткову ставку асистенткою з соціальної підтримки (miljøarbeider). Вона закликає зберегти можливість переходу до постійного проживання після п’яти років.
– Нижчий дохід від роботи, зумовлений навчанням, не повинен прирівнюватися до відсутності інтеграції чи небажання робити внесок у суспільство, – написала вона.
Михайло Герман (Mykhailo Herman) походить з окупованого міста. Він та його мати не мають дому, до якого могли б повернутися. Герман підтримує продовження терміну до семи років.
– Продовження терміну з п’яти до семи років дасть нам та багатьом іншим людям у подібній ситуації необхідну передбачуваність, – написав він.
Тимчасовий статус ускладнює працевлаштування
Згідно з дослідженням інституту NIBR при університеті OsloMet, проведеним у 2024 році, приблизно половина опитаних українських біженців вважала тимчасовий дозвіл на проживання перешкодою для працевлаштування або пошуку роботи, яка краще відповідає їхній кваліфікації.
У тому самому дослідженні 30 відсотків респондентів повідомили, що працюють. Це показник за період проведення дослідження, а не актуальна статистика.
За даними Статистичного управління Норвегії (SSB), у липні 2026 року роботу мали близько 48 відсотків українських біженців працездатного віку.
– Вони стикаються з тим, що через тимчасовий дозвіл на проживання роботодавці більш скептично ставляться до їхнього працевлаштування на постійній основі, – говорить Вільде Гернес (Vilde Hernes), старша наукова співробітниця NIBR.
Окремий шлях для тих, хто працює
Паралельно уряд розглядає окрему пропозицію, яка має дозволити українцям із колективним захистом перейти на дозвіл на проживання на підставі роботи.
Для цього заявник повинен мати відповідний зв’язок із ринком праці та достатній дохід, який дозволяє утримувати себе і сім’ю.
Такий дозвіл міг би стати підставою для отримання постійного проживання після трьох років, за умови виконання інших вимог законодавства. Пропозиція також передбачає можливість поширення відповідного статусу на найближчих членів сім’ї.
Консультації щодо цього законопроєкту завершилися 5 листопада 2026 року. Це окрема законодавча ініціатива, яка не є частиною пропозиції про продовження колективного захисту.
Що це означає для вас?
– Наразі нічого не змінюється. Пропозиція ще не стала законом. Після завершення консультацій її має розглянути Стортинг – парламент Норвегії.
– Дозволи на проживання в межах колективного захисту й надалі видаються на один рік. Їх продовження відбувається автоматично через UDI – Норвезьке управління у справах іноземців. Подавати окрему заяву для цього не потрібно.
– Якщо зміни набудуть чинності, максимальний термін колективного захисту збільшиться із п’яти до семи років. Найраніша можливість перейти на дозвіл, що дає підставу для постійного проживання, зміститься з восьмого на дев’ятий рік.
– Окрема пропозиція передбачає можливість переходу на дозвіл на проживання на підставі роботи. Для цього потрібно буде відповідати вимогам щодо працевлаштування та доходу. Остаточні правила ще не затверджені.
Джерела: Utrop, 12 листопада 2026 року; regjeringen.no – консультації щодо змін до законодавства; OsloMet/NIBR.








Dodaj komentarz